(бл. 60 – бл. 132)
Серед римських поетів-сатириків, родоначальником яких прийнято вважати Луцилія, особливе місце посідає останній справжній представник римської сатири Децім Юній Ювенал. Його сатири дихають такою ненавистю, тон їх настільки гострий, що ім’я Ювенала згодом стало загальним: «Ювеналів бич» символізував найбільш їдку і караючу сатиру. Саме на сатиру Ювенала орієнтувались представники сатиричного жанру Нових часів, саме з його сатири черпали вони своє натхнення.
Гострим оком сатирика Ювенал оглянув усі прошарки римського суспільства — від рабів аж до імператорів; у кожному його вірші, незважаючи на певну риторичність вислову, пульсує життя у його різноманітних проявах.
Ювенал виділяється серед своїх сучасників викривальною силою, і, хоч змальовані ним картини сумні й похмурі — це не тільки не зменшує пізнавальної цінності його сатир, а навпаки, робить його творчість особливо цікавою, дозволяє нам глянути на цей недостатньо ще вивчений період історії Риму очима людини, яка бачила та гостро відчувала всі ті суспільні хвороби, які непомітно підточували могутню рабовласницьку Римську імперію.
Твори
Критика
