(1899-1993)
Творчість Костя Гордієнка відзначається найживішим знанням життя персонажів, кожного їхнього слова, думки, мотиву кожного вчинку, їхньої праці, їхньої щоденної творчості — їхніх пісень, приказок, вірувань, легенд, переказів про минувшину; знання це, помножене на розуміння й любов до зображуваного, на талант і працю, дає бажаний наслідок — правдиву, психологічно вірогідну картину соціального життя суспільства, природну, не форсовану, не гіпертрофовану з’яву характеру. Часто і найрізноманітніше вживана у К. Гордієнка внутрішньо-монологічна мова сприймається не як прийом, а неминуча форма зближення автора з персонажем.
Твори
Критика
