Лафонтен (Jean de La Fontaine)

(1621–1695)

Широке коло тем, що стосуються соціальних і філософських питань, критичне зображення вдач дворянства, пародійне зниження любовної теми – все це свідчить про те, що при створенні своїх новел Жан де Лафонтен відштовхується від певного, критично сприйнятого типу оповідальної літератури, а саме – від галантного роману та повісті.

Не руйнуючи рамок традиційного оповідання, письменник аналізує звичаї свого століття, розмірковує про природу людини, спираючись на гуманістичні уявлення епохи Відродження та трансформуючи їх у дусі нового часу.

Особливістю описових новел Лафонтена є те, що відлуння актуальних проблем соціального життя проникають у традиційні сюжети, в яких найчастіше розвивалися морально-філософські теми. Лафонтен переосмислює мотиви поведінки персонажів, переносячи їх у сферу соціальної психології. Герой постає як носій вад свого стану, втілює характерні риси тієї чи іншої соціальної групи.

Лафонтен створює новий жанр жартівливої повісті, руйнуючи канони прийнятих стилів і поєднуючи, здається, непоєднувані речі – елементи роману та фривольної новели.

Біографія

Твори

• Вовк і Собака
• Зачумлені звірі
• Крук і Лис

Критика

• «Він такий справжній...» (Матеріали до вивчення байок Лафонтена)
• Жан Лафонтен (До 350-річчя з дня народження)
• Своєрідність трактування конфлікту байки Лафонтена «Le Lion et le Rat» у перекладах І. A. Крилова та Л. І. Глібова