(1913-1988) Платон Воронько — співець дружби і щирих людських почуттів, любові до людини і світу, але передусім він — поет мужності й вірності. Воронько одночасно дає для дорослих читачів героїчні балади, поеми й пісні, твори про дружбу і мир між народами, а для юних — чудові ліричні й гумористичні віршовані оповідання, фантастичні казки, пейзажні вірші та байочки. Одне з основних джерел поетики П. Воронька — пісенна творчість народу. Весь доробок поета свідчить, що образне бачення, властиве пісні, характерний пісенний ліризм стали важливим елементом образного мислення письменника. П. Воронько змальовує дійсних людей, дійсні події в романтико-героїчному сяйві, надає їм рис легендарності, казкової сили і краси. Поета принаджує героїчно-романтична засада народної творчості, і він постійно використовує її жанрово-композиційні форми, образно-стильові засоби, ритміку і мелодику. Твори Критика
|