(1929-2016) Роман Іваничук граційно й неквапно творить естетику чуттєвого слова, текстових пасажів, наповнених тілесною п’янкою насолодою. Для стилю письменника характерними є артистичне письмо, культ форми, благородний лаконізм фрази. На різних долях простежує Іваничук давню, як самий світ, проблему морального компромісу неординарної людської особистості та його соціальних наслідків, що впливають на буття не тільки її, а й багатьох інших. Виразна прикмета почерку письменника — увага до точних реалій предметного світу, до факту, документа, всього зв'язаного з конкретними часовими вимірами. Багато чого з того, що нині називаємо індивідуальним стилем Романа Іваничука, бере свій початок із «Мальв». Це, зокрема, образи митця, вченого, філософа, які не тільки уособлюють духовні пошуки і сумління епохи, а й самі формують її обличчя, і є «гербом», і каталізатором свого часу. Твори Критика
|