(нар. 1939) Активність героїв Валерія Шевчука спрямована мовби всередину, на себе самих, на пізнання якихось дуже важливих істин особистісного й універсально-буттєвого характеру, в ряду яких незвично велике місце посідає феномен національної самосвідомості і проблема національної (поруч із соціальною) обумовленості духовного становлення особистості. Усі герої письменника якоюсь мірою філософи, натури чуйні, загострено уважні й не по-юнацькому зосереджені, у зв'язку з чим видаються трохи диваками — немов не «від світу цього». Моральний вибір є для них Вибором з великої літери — буттєвим, визначальним, пов’язаним із відкриттям себе, здобуттям внутрішньої тотожності, визначенням способу життя і його сенсу. Проблеми, які розв'язують молоді герої, мають характер щонайзагальніший — сенс життя, спосіб життя, єдність зі світом, протистояння часоплинові, добро і зло. «Дорога» й «домівка» (романтика й побут, ідеальне й реальне) — ключові символи всієї творчості В. Шевчука, головні полюси, навколо яких обертається вся ідейно-тематична цілісність його прози. Твори Критика |