Юрій Іздрик

(нар. 1962)

Для ідіостилю Юрія Іздрика характерні різноманітні рефлексії, переліки, штучні класифікації, мовна гра, перервність дії, відсутність у тексті ієрархізації елементів на більш і менш важливі, що створюють ефект фрагментарного письма.

Не можна не констатувати переваги у творах письменника синтагматичних, спрямованих на творення асоціацій, елементів над елементами семантичними, що несуть певне повідомлення про подію. Іздрик же умисно «перенапружує» текст, використовуючи такі прийоми нонселекції, як дублікація, переліки, надлишковість.

Мова письменника-постмодерніста - це мова інтелектуала, що відкидає потребу адаптувати її до «середньостатистичного» читача, або ж до читача, котрий не розуміє англійської.

Основне функціональне навантаження побудови твору в Юрія Іздрика - у перенесенні акцентів із зовнішнього, подієвого змісту твору на потік асоціацій героя, ліризація оповіді.

Біографія

Твори

• Збережи в собі
• ниті між нами тонкі й невидимі
• секунди не мають виміру

Критика

• Інсталяція жанру: роман-puzzle Іздрика
• Реалізація постмодерністського принципу нонселекції в новелі Ю. Іздрика «Війна»
• Форми нарації в романі Іздрика «Подвійний Леон»