Луцька Ірина. Вчитель, який змінив моє життя

       Більше, ніж кінезітерапевт

     Як дивно буває усвідомлювати, що деякі люди можуть змінювати наше життя. Хтось на краще, хтось на гірше. Деякі мають епізодичну роль у ньому. А хтось приходить в наше життя і залишається в ньому назавжди, даючи при цьому опору рухатись далі і покращувати його.

            В моєму житті було мало людей, яких дійсно можна похвалити за те, що вони ставали опорою для мене в моменти, коли я цього потребувала. Вони, як листя в кінці осені, - тільки подує легенький вітерець, і їх вже не має. Залишається тільки голе гілля, яке погойдується на самоті серед морозних холодів.

            Проте зараз не про це. Зараз хочу розказати про людину, якій я завдячую поліпшенню не тільки свого фізичного здоров’я, а й ментального, як би дивно це не звучало.

            Здавалось би, що ще може зробити кінезітерапевт, крім того, щоб поліпшити стан вашого тіла? Напевно, що нічого, скажете ви, і я вас зрозумію. Проте в моєму випадку діло обійшлось не тільки лікуванням мого тіла.

            З самого початку людина, яка повинна була бути для мене просто «лікарем», стала ще й опорою, завдяки якій моє життя почало змінюватись на краще. Хоч і не відразу і не так швидко, як може хотітись.

            З першого дня нашого знайомства і по цей день він ставав для мене рідною людиною, яку зараз я можу назвати старшим братом. Кожен його погляд, кожне слово і питання «Як ти?», кожен доторк руки показує, що він вірить в мою роботу над собою і що він зробить все, щоб я не збилась зі шляху на покращені свого здоров’я і життя.

            І хоч він навряд чи колись дізнається про мої думки стосовно нього, проте маю надію, що ця людина ще довго буде знаходитись поруч зі мною. Оскільки його доброта та любов до людей дає мені сили змінювати моє життя на краще і рости на фізичному, психологічному і ментальному рівнях.

Умови участі у конкурсі коротких оповідань «Вчитель, який змінив моє життя»