Марина Афанасьєва. Конкурс драбблів
Книги є, а мами не має
Квартира. Звичайна. Занадто маленька для великої родини, занадто велика для двох. Але, кожна має свій простір та спільну книжкову шафу. У кожної своя поличка, свій куток на дивані, свій торшер, своя ковдра. Одна п'є занадто солодкий чай, інша каву без цукру. Читання завжди рятувало кожну по своєму, а тепер, взагалі стало кращім другом. Мовчать, читають, ховаються від реальності та новин. Таких вечорів в них більше не буде. Ось так зранку їдеш по своїм справам, повертаєшся, а частину будинку знесла ракета. Квартира вцілила наполовину. Книги є, а мами не має.
