Валентина Турчин. Конкурс драбблів
Додому
Рясні краплі дощу дріботіли об віконну шибку. За прогнозом мала бути сонячна погода. Чи це місто не хоче відпускати Слави? Вона востаннє пробіглася брукованими вуличками, зробила селфі біля магнолії, яка вже щедро квітує, і купила гостинець подрузі, що вже чекає її.
Уже ні дощ, ні сніг не спинять Слави. Вона щиро вдячна цьому величному європейському місту, що прихистило її тоді, коли в ріднім краї повсюди лунали вибухи й волала тривога. І всі ці привітні та щирі люди, що йдуть повз, ніколи не зрозуміють, чому вона сьогодні візьме свою єдину маленьку валізу і поїде туди, де чатує небезпека. Додому.
