17.04.2014
Розваги
eye 1256

Семінарське заняття. ВАЛЕРІЙ АЛТУХОВ: «НАША ПРОФЕСІЯ ВИМАГАЄ ВЧИТИСЯ ВСЕ ЖИТТЯ». 2014

Семінарське заняття. ВАЛЕРІЙ АЛТУХОВ: «НАША ПРОФЕСІЯ ВИМАГАЄ ВЧИТИСЯ ВСЕ ЖИТТЯ». 2014

 У малій залі Харківської середньої спеціалізованої музичної школи-інтернату відбулося семінарське заняття для викладачів класу духових інструментів шкіл естетичного виховання області за участю заслуженого діяча мистецтв України, директора, викладача ХССМШ-і  Валерія Алтухова. Захід організовано навчально-методичним центром підвищення кваліфікації працівників культосвітніх закладів.

 ЛЮДИНА, ЯКА НЕ ПОТРЕБУЄ ПРЕДСТАВЛЕННЯ

      «Дозвольте представити людину, яка не потребує представлення – Валерія Миколайовича Алтухова, заслуженого діяча мистецтв України, доцента кафедри оркестрових духових інструментів та оперно-симфонічного диригування Харківського національного університету мистецтв ім. І.П. Котляревського, директора цієї чудової школи»,- звернулася до аудиторії заступник директора НМЦПК Вікторія Каніщева, відкриваючи семінарське заняття. – Сьогодні він проведе для вас майстер-клас за темою «Сучасний погляд на проблеми виховання учнів класу духових інструментів».

         Дійсно, ім’я українського музиканта, кларнетиста, педагога, науковця, професора В.М. Алтухова добре відоме не лише в Україні, але й серед світової музичної громадськості. Це вияв шани та гідна оцінка його вагомого особистого внеску у розвиток національної музичної культури, високого професіоналізму, результатів плідної педагогічної праці.

          Його заслуги відзначені Почесною грамотою Кабінету Міністрів України. Входження до збірки «500 впливових особистостей» у межах національної іміджевої програми «Лідери XXI століття», неодноразово присвоєне почесне званням «Харків’янин року», низка лауреатських звань, творчих премій, запрошення до складу журі багатьох міжнародних конкурсів (серед них і найавторитетніший міжнародний конкурс кларнетистів ім. Карла Нільсена в Данії, за 40-річну історію якого український музикант вперше був удостоєний честі стати членом журі), — все це віхи визнання.

          Саме за ініціативою Валерія Миколайовича у Харкові в 1992 році було започатковано міжнародний конкурс юних піаністів Володимира Крайнєва (їх проведено вже 11), пройшло два міжнародних конкурси скрипалів ім. Богодара Которовича, 20 міжнародних фестивалів «Музика — наш спільний дім», 20 міжнародних літніх фестивалів «В гостях у Айвазовського».

           В.М. Алтухов постійно проводить майстер-класи, їх географія достатньо широка: це Бєлгород, Феодосія, Чернівці, Мінськ, Житомир, Запоріжжя. Зазвичай, не обділені увагою і харківські музиканти. «Я з великою приємністю прийняв запрошення директора навчально-методичного Центру Тамари Михайлівни Самоварової зустрітися з викладачами шкіл естетичного виховання, — сказав Валерій Миколайович. – До речі, це не перша зустріч, не так давно ми збиралися таким же складом на базі ДМШ №5».

 ВІРНИЙ ШЛЯХ ДО МАЙСТЕРНОСТІ

       Більше двох годин спілкування в процесі семінару були наповнені конкретними порадами про перевірені часом ефективні прийоми роботи з учнями класу духових інструментів різного віку, йшлося й про реагування на виклики та тенденції, які з’являються в сучасному музичному мистецтві.

         Вихованці педагога від 6-7-річних початківців до студентів мистецького вузу, які взяли участь у майстер-класі, гідно доповнили теоретичну частину та допомогли проілюструвати методичні прийоми, до яких він звертається у процесі навчання.

           «Юні музиканти мають щодня грати гами, які є основою для успішного опанування мистецтвом гри на інструменті! — наполягає Валерій Миколайович. — Для духовиків це надзвичайно важливо, адже ми виховуємо оркестрового музиканта, який має зіграти будь-який пасаж у будь-якій тональності, без оволодіння відповідною технікою гри гам це неможливо. Їх відпрацювання можна практикувати у різних ритмічних варіантах, з різною швидкістю, грати стандартний набір або їх розгорнутий різновид. У кінцевому результаті, еталонне виконання гами є запорукою еталонної гри, це найкращий шлях до майстерності».

       Особливе місце у порадах знаного музиканта було відведено формуванню учнівського репертуару: «Я даю учням яскраві виразні п’єси, які до вподоби мені, які самому хочеться зіграти, але у разі, не сприйняття їх учнем зразу знімаю. Зазвичай, рекомендую класичні твори. До речі, їх складність не повинна ставати на перешкоді. Ми є свідками того, як змінюються сучасні тенденції, як нестримно й потужно розвивається репертуар. Щоб не залишитися на узбіччі, маємо відповідати цим спрямуванням. Відслідковуючи матеріал, що звучить на міжнародних конкурсах, ви завжди будете на вістрі».

         Серед досить складних творів, які грають учні В.М. Алтухова, — «Фантазії» Телемана для блок-флейти (Ш та 1У частину фантазії ля-мінор виконав для присутніх учень 2-го класу семирічний Давид Лещенко); концерти Л. Стаміца (фрагмент 1-го концерту прозвучав у виконанні учня 4-го класу Арсенія Каршева).

            Моцарт, Стравінський, Брамс, Шуман, Дебюсі, Вебер, Оленчик, Відман – автори, твори яких він найчастіше рекомендує для виконання своїм талановитим вихованцям.

         Цікаво, що практично усі вони приучені проспівувати інструментальні твори, приклад показує й сам педагог, проводячи заняття. Він упевнений, що такий прийом сприяє більш виразній грі. Велике значення має також уміння артикулювати (точне «попадання» в ноту, чим славляться американські та французькі кларнетисти, пов’язане саме з їх дивовижною артикуляцією).

   Представляючи аудиторії свого студента Владислава Петрика, першокурсника ХНУМ ім. І.П. Котляревського, педагог зазначив, що той щойно повернувся з Польщі, де грав у складі університетського оркестру на фестивалі оркестрової музики. Юнак родом з Кривого Рогу подає великі надії, працює над серйозними творами, дуже артистичний, має харизму. Він продемонстрував присутнім свою майстерність, блискуче виконавши п’єси Стравінського та «Фантазію» Відмана. «Сподіваюсь, що Владислав продовжить навчання у Парижі», — сказав про нього Валерій Миколайович.

          Ще одна задумка музиканта – скоректувати вектор навчання студентів класу кларнету. «Моя мрія – це підготовка нашим університетом не солістів, а оркестрантів, — розповів Валерій Миколайович. – Такий досвід є за кордоном. До інституту приходять студенти, вже добре володіючи інструментом. Вони починають інтенсивно вивчати оркестрові партії, напрацьовують репертуар і дуже багато гастролюють. У результаті за п’ять років навчання вони накопичують колосальний досвід та оркестрову підготовку і стають дуже конкурентоздатними у своїй професії.»

         У ході розмови наголошувалось на великій потребі у придбанні для учнів якісних музичних інструментів. «За цим параметром ми значно відстаємо від закордонних колег, — констатував В.М. Алтухов. – Та у нас є перед ними, наразі дуже підвладними меркантилізму, велика перевага – багата по-дитячому чиста слов’янська душа та невтрачене вміння захоплюватися.»

 ГОЛОВНА СПРАВА ЖИТТЯ

          Вітаючи учасників семінару, В.М. Алтухов зазначив, що всі вони давні знайомі. «Нам повезло, що ми займаємося музикою, нам повезло, що ми маємо можливість навчати дітей, -  поділився він своїми думками. – Я надзвичайно люблю цю роботу, віддав педагогіці 50 років і вважаю її головною справою свого життя». Валерій Миколайович впевнений, що саме учні зробили його прізвище відомим на увесь світ. З неприхованою гордістю зауважив, що ніхто з тих, хто опановував кларнет під його опікою, не залишився незатребуваним, не зрадив професії, а багато випускників досягли висот і успішно працюють у складі провідних симфонічних оркестрів України та світу, займаючи там ключові позиції.

         Одержимість педагога, що притаманна йому все життя, мабуть, якимсь дивним чином передається вихованцям. «Усі діти талановиті і здатні досягти значних успіхів, справа лише в тому, наскільки досвідчений фахівець займається з ними та які методичні підходи він використовує у процесі навчання», — ділиться своєю точкою зору В.М. Алтухов. Його багаторічний успішний досвід дає всі підстави на таке твердження.

         Зазначає, що у його власному житті було немало випадків сприятливого збігу обставин, та зустрічей з добрими людьми, які розуміють дитячу душу, готовими підтримати та допомогти. На тернистому шляху Валерія Миколайовича, вихованця дитячого будинку, було навчання у спеціальній музичній школі м. Ташкента, опанування спеціальності кларнетиста у стінах Ленінградської державної консерваторії ім. Римського-Корсакова (клас професора В.І. Генслера), багаторічна педагогічна діяльність, зокрема, з 1966 року в ХССМШ-і, довгий час він працював на посаді концертмейстера групи кларнета симфонічного оркестру Харківської обласної філармонії.

 ТВОРЧА СПІВПРАЦЯ

       Серед учнів, які виходили на сцену у цей день, був і Тигран Тер-Карапетянц (він навчається у Харківському ліцеї мистецтв у викладача Григорія Гевояна). Юнак плекає мрію про вступ до консерваторії. Допомогти її реалізації згодився В. М. Алтухов, який періодично його консультує. Тепер у юного кларнетиста, два педагоги, завдяки опіці яких він впевнено удосконалює свою майстерність. «Це гарний приклад співпраці на благо дітей та їх майбутніх успіхів», — запевняють обидва наставники.

          На завершення зустрічі з колегами Валерій Миколайович запропонував частіше спілкуватись, виносити на розгляд різні аспекти педагогічної діяльності, запросив приводити учнів, спільно відслідковувати їх творче зростання. «Усе життя ми повинні вчитися, цього вимагає наша професія», — нагадав на останок В.М. Алтухов.

         Приємним сюрпризом для учасників семінару були підготовлені для них подарунки: з рук автора вони отримали  навчальний посібник — хрестоматію «Гами і вправи для розвитку техніки гри на кларнеті». Це видання, схвалене Міністерством культури і туризму України для використання в навчально-виховному процесі в вищих навчальних закладах культури і мистецтв ІІІ-IV рівня акредитації, на думку відомих педагогів-кларнетистів України, Росії, Республіки Білорусь є новим словом у методиці навчання гри по фаху «кларнет». Крім того Валерій Миколайович вручив усім бажаючим збірку творів Людмили Шукайло для дерев’яних духових інструментів під його редакцією та упорядкуванням.

Читати також


Вибір редакції
up