Іван Манжура. Веснянка
|
«Та вже весна, та вже красна, Із стріх вода капле. Молодому козакові Мандрівочка пахне». Та тепер вже молоденький Коня не сідлає, А цапині постоли він На ноги взуває. Замість списа — бере косу, За шаблю — мантачку, За кирею ж одягає Свитину бурлацьку. Не питає у дівчини В степу він дороги: Де до Криму, де до Дону, А де за пороги; А питає в молодої Німецької хати, Щоб-то стати заробити Собі хоч на лати. 1889
|
