Микола Терещенко. В літній південь
В літній південь
мрійне ворожіння
і відгадка вічних таємниць;
людські душі
кланяються ниць -
людські душі кланяються ниць,
в небесах промінне охмаріння...
Розгадала діва серцем горе,
що камінням давить
груди юнака
жаль, журба і туга
лебедем зника -
жаль, журба і туга
лебедем зника
за далеке, синє,
сизокриле море..
Ворожила десь на тихих зорях,
чи полюбить до могили;
а над ними хор небесних сил —
а над ними хор небесних сил,
і луна несеться
в срібних горах..
17.1.1919
Твори
Критика
