Специфіка перекладу французьких арготичних фразеологізмів (на матеріалі роману Л.-Ф. Селіна «Подорож на край ночі»)
А. А. Білас
Фразеологія як структурна підсистема властива всім мовам, але у кожній із них вона має свої форми вираження. У фразеології яскраво виявляється самобутність мови, її особливий колорит, специфіка образного мислення народу.
Французьку фразеологію у своїх роботах розглядають Ш. Баллі, Ж. Марузо, А. Назарян, О. Чередниченко. Аналіз праць С. Влахова і С. Флоріна, В. Гаврися, Р. Зорівчак, В. Комісарова, О. Куніна, А. Федорова дозволяє адаптувати результати вивчення способів передачі фразеологізмів різних мов російськими чи українськими відповідниками у площині французької мови.
Відтворення фразеологічних засобів першотвору через їхню образність та експресію, полісемантичність і нелогічність значення є важливою й однією з найскладніших проблем перекладознавства. Лише у деяких дослідженнях розглядаються особливості відтворення нелітературних фразеологічних одиниць (далі - ФО) англійської мови (В. Балабін, О. Медвідь) та французьких ФО (О. Чередниченко, Г. Скороходько, С. Палятинська). Отже, питання перекладу ФО французької мови українськими аналогами маловивчене, а досліджень ФО арготичного характеру немає в українському мовознавстві.
Таким чином, наша стаття присвячена вивченню проблем адекватного відтворення французьких арготичних фразеологізмів на матеріалі українських перекладів роману Л.-Ф. Селіна «Подорож на край ночі».
Як відомо, вибір способів і засобів перекладу пов’язаний зі ступенем та характером семантичних трансформацій ФО мови-джерела. У такому випадку нам слід звернутися до природи ФО взагалі і французьких ФО зокрема. Беручи до уваги численні дослідження із зазначеного питання арготична фразеологічна одиниця (далі - АФО) визначається як стійке лексико-граматичне сполучення двох і більше слів із повністю або частково переосмисленим значенням, яке може виникати внаслідок повного або часткового семантичного перетворення компонентів. За наявністю арготизмів та вмотивованістю семантики АФО розглядається як сполучення слів арготичного характеру з прозорим/непрозорим фразеологічним значенням, які можуть складатися із загальновживаних лексем з арготичною образно-семантичною денотацією і конотацією, з арголексем (далі - АЛ) та звичайних слів або із самих АЛ і за формою і за значенням.
Фразеологізм, зокрема АФО, є багатоплановою, поліфункціональною мовною одиницею, у якій, за Р. Зорівчак, взаємодіють перший і другий змістові шари, денотативна і конотативна образність, функціонально-стилістична й експресивна конотації, тому всі ці аспекти слід порівнювати для встановлення адекватності відтворення. Учені оцінюють її також за ступенем передачі аспектів, виведених А. Райхштейном (основний і додатковий зміст, актуалізований зміст, емоційно-експресивний зміст, жанрово-стильова належність ФО та рівень мовної стандартності). Для оцінки адекватності перекладу французьких АФО пропонується використати наступні критерії відтворення: 1) основного змісту; 2) додаткового змісту; 3) контекстуального змісту; 4) денотативної і конотативної образності; 5) емоційно-експресивної конотації; 6) функціонально-стильової конотації; 7) нормативності/ненормативності; 8) прозорості/непрозорості.
Складність визначення шляхів відтворення семантико-стилістичних та функціональних особливостей французьких АФО полягає в тому, що «...переклад має справу не з мовами як абстрактними системами, а з конкретними мовними творами (текстами), у межах яких відбувається складне переплетіння і взаємодія якісно різнорідних мовних засобів, що є виразниками значень, - слів, граматичних форм, синтаксичних та «супрасегментних» засобів та інше, які у своїй сукупності передають ту чи іншу семантичну інформацію.
Завдяки статистичному вивченню арготичного блоку роману нами відібрано 120 АФО, серед яких виділяємо вербальні, субстантивні, ад'єктивні, адвербіальні та ін.
Переважну більшість становлять вербальні АФО.
На основі порівняльного аналізу АФО «Подорожі...» та їхніх українських відповідників із перекладів анонімного автора (1935) (далі - А) та Петра Таращука (2000) (далі - Т) спробуємо вивести способи й засоби передачі стилістично-семантичних особливостей французьких фразеологізмів арготичного характеру. Розглядаючи можливість повної еквівалентності, зауважимо, що вона трапляється надто рідко і лише тоді, коли ФО перекладу збігається з ФО першотвору за змістом і за образом. Є випадки, коли українські аналоги французьких компаративних АФО можуть виступати їхніми повними фразеологічними еквівалентами: Mais il était obstiné comme un bourdon - упертий як віслюк; On en a rigolé comme des cornichons - Ми тішилися як придурки. Наведемо приклад рівновартісної вигукової міжмовно-фразеологічної пари: Vieille ordure! - ... старий мотлох!
Існує думка, що переклад ФО, які мають повні фразеологічні еквіваленти в іншій мові, може бути зведений до простої підстановки відповідного ідіоматичного виразу замість аналогічного вихідної мови. Проте навіть у подібних випадках, особливо у художніх перекладах, коли автор уживає засоби цільової мови та власну творчість (авторизми), використання точних відповідників обмежується низкою чинників: наявністю національно-культурних, історичних і побутових реалій, належністю одиниць оригіналу й перекладу до різних функціонально-стилістичних пластів, розбіжностями експресивного характеру. Окрім цього французька й українська мови належать до різних лінгвальних груп, що далеко розійшлися у граматичній будові, лексичному складі, засобах образності.
Водночас повна адекватність відтворення спостерігається і при частковій еквівалентності між складниками французько-українських різномовних пар фразеологічних утворень. У такому випадку засобами перекладу можуть виступати часткові відповідники або аналоги. Напр., L'insomnie qui vous barbouille en gris... безсоння, що квацяє тебе сивиною... Фразеологізм квацяти сивиною передає предметно-логічне значення, образ «отримання сивини», функціонально-стилістичну (розмовно-просторічну) конотацію, експресивно-емоційну пейоративність, ненормативність, прозорість французької вихідної одиниці «barbouiller en gris», проте має іншу структурно-граматичну будову. У першотворі маємо сполучення дієслова з прикметником за допомогою прийменника, а у перекладі - «дієслово + іменник». Тож припускаємо, що повну адекватність перекладу французької АФО може забезпечити частковий різноструктурний фразеологічний еквівалент.
Перейдемо до розгляду можливості досягнення повної адекватності при використанні перекладачами інших часткових субститутів, які відрізняються від вихідних одиниць за одним показником. Порівняймо міжмовні пари-кореляти, складники яких різняться за образом. Наприклад, des gueules jusqu'au trou du cul - пащі аж до гузна; Elle [Sophie] me faisait cocu - Вона прикрашала мене рогами. Пор.:
Ils nous avaient même dans le nez les commerçants: on pouvaient le dire. - Ми, можна навіть сказати, сиділи їм у печінках, крамарям. - Можна, навіть, сказати - просто ненавиділи нас. Тут ФО сидіти (їм) у печінках повністю відтворює французьку АФО: а) семантично: «не терпіти», «набриднути»; б) структурно: дієслово + прийменники «в, у», «dans»+ іменник; в) стилістично: пейоративне використання звичайних лексем з багатофункціонального базою. Однак, хоч образність трохи стерта в обох аналогах, маємо різнообразні фразеологічні еквіваленти, оскільки компонент французької ФО «nez» - «ніс», а відповідний української ФО - «печінки». Тож засіб, використаний в А, є повноадекватним фразеологічним еквівалентом, а в Т маємо дескрипцію семантики вихідної ФО з відтворенням денотативної інформації без стилістичного забарвлення.
Багато часткових фразеологічних еквівалентів відрізняються від своїх французьких аналогів за функціонально-стилістичною ознакою, gagner sa croûte - заробляти на хліб; elle gagnait son pognon - вона заробляє собі гроші. У такому випадку, навіть, передаючи повністю денотативний зміст, вони є нейтральними функціонально і втрачають живу динаміку мовлення пересічного француза, ближчого до нижчих верств, а також арготичний «експресоїд». Так ФО «gagner son pognon» має арготичне забарвлення і вживається в обмежених сферах спілкування. Його нейтральним синонімом є «gagner de l'argent». Тож перекладач, не знайшовши семантично, стилістично й функціонально рівновартісних відповідників у лексико-фразеологічному фонді рідної мови, використовує нейтральний фразеологічний субститут заробляти гроші, що передає тільки другий шар змісту французької АФО. Отже, можемо констатувати, що наведені вище ФО різномовних фразеологічних пар відрізняються функціонально-стилістичними або експресивно-емоційними конотаціями, внаслідок чого перебувають у відношеннях різностильових або різноекспресивних часткових фразеологічних еквівалентів, які забезпечують часткову адекватність відтворення.
Часто перекладачі мають справу з безеквівалентними ФО першотвору, які не мають готових еквівалентів фразеологічного рівня у мові-рецепторі. У такому разі вони застосовують метод «фразеологічного калькування». Утворені внаслідок дослівного, «механічного» перекладу фразеологічні кальки можуть рівноцінно відтворити семантику фразеологічного словосполучення першотвору та зберегти лексичне значення ще й певною мірою образність компонентів ФО.
Не завжди дослівний переклад французького АФО можна розглядати як фразеологічну кальку. Це відбувається лише за умови достатньої мотивації значення АФО мови-джерела, семантикою її компонентів, що аналогічно сприймається носіями цільової мови. Актуальною тут є думка відомого вченого-перекладознавця О. Чередниченка: «Прозорість внутрішньої форми одиниці, а відтак її зрозумілість для іншомовного реципієнта, дає змогу перекладачу вжити кальку, яка має всі шанси перетворитися з оказіональної на узуальну, тобто увійти до фразеологічного фонду цільової мови». Водночас, доцільно виділити окремо стилістичну кальку, яка найбільш характерна для перекладу знижених ФО французької мови, а саме одиниць арготичного плану. Напр.: Parle pas chinois - Не говори китайською!; On dirait qu'on a un cinéma dans le citron - ... немов y тебе кіно y макітрі; ils font du bousin - роблять такий шарварок. У багатьох випадках знаходимо денотативні кальки: raconter (monter) des bobards - розповідали нам усякі небилиці; Y gagnera pas son bifteck - Він не заробить собі й на біфштекс. Трапляються кальки з родо-видовими зсувами, які не заважають зрозуміти смисл ФО: gueule comme un chat-huant - гукати як сова або совою кричати. Тут лексема сова виступає як гіперонім щодо слова «chat-huant» (стриж), внаслідок чого маємо гіперонімічний переклад. Інколи кальки можуть стати на заваді адекватного сприйняття семантики АФО, як це бачимо у наступному прикладі: sacs à larves - мішки з личинками; bête verticale - вертикальна тварина. Такі кальки є буквалізмами, що тільки погіршують якість перекладу творів з арготичною фразеологією. Наприклад, ФО «bête verticale» відтворена в А сполученням вертикальна тварина, що не можна порівняти з ФО двоноге бидло (про людину) в іншому перекладі. Останній хоч і втратив національно-стилістичний колорит, оскільки використано фразеологізм з компонентом, який віддзеркалює українську простонародну образність (бидло), але залишився у полі розмовно-фамільярного пласта мови. Незважаючи на етно-образний зсув у семантиці компонентів цільових ФО вважаємо таку еквівалентність оптимальною, хоч і частковою. Трактуємо це як оказіонально-контекстуальний переклад. В іншому випадку, коли буквально передано зміст ще й неточно в A: Sacs à larves - Мішки з личинками, - читач не може зрозуміти, про що йде мова. Для відтворення зазначеної французької АФО П.Таращук досить доречно використав метод уточнювального перекладу, компенсуючи непрозорість вихідної одиниці лексемою «людина»: Людина - це торба на хробаків.
Як відомо, оказіональний переклад можна використовувати лише для передачі семантики арготичного фразеологізму у певному контексті. Його адекватність можна трактувати відносною, оскільки в одній ситуації вона може бути повною, а в іншій навіть не частковою. Особливо це стосується компонентів французьких АФО, які мають широке семантичне поле та велику динамічність смислового переосмислення у конкретному випадку (coup, vache, (se) foutre, gueule, truc). Порівняємо переклад слова «coup» як складника різних АФО: dormir un bon coup, en remettre un sale vieux coup, en mettre un bon coup. Так, фраза з АФО «Alors elle m'en mettait un bon coup» відтворена y T за допомогою антонімічного контекстуально-стилістичного відповідника відмінного за структурно-граматичною будовою що ж дошкульний удар, що можна кваліфікувати як комбінований переклад. Водночас в А спостерігаємо за дескриптивною технікою перекладу: І почала мене чистити, яка, як не дивно, повністю передає однією лексемою образність, змістовий та функціональні аспекти французького АФО. У реченні «Et qu'on boive encore un coup» слово «un coup» тут означає чарка, стопка, а його український частковий еквівалент випити по чарці повністю передає всі показники адекватного перекладу: треба випити ще по чарці. Вираз «un bon coup» випущено при перекладі і в А і в Т: Je dormirai un bon coup de douze heures en plus - Я посплю ще дванадцять годин...
Припускаємо, що дуже скрупульозний пошук адекватних ФО в багатій українській фразеологічній спадщині міг би надати перекладам творів з аргокомпонентом чи з іншого нелітературною лексикою й фразеологією більшої правдивості, привабливості, натуралістичності й адекватного розуміння українським читачем іншомовних реалій з обмеженою функціональною спроможністю. Наведемо ще інші приклади та деякі наші еквівалентні варіанти таких ФО: en sortir de la mouscaille - вибратися з болота/лайна, оскільки «mouscaille» позначає 1) екскременти; 2) багнюку; 3) злиденність, а етимологічно походить від бретонського «mousse» (excréments) із додаванням арготичного суфікса - caille; s'en mettre jusqu'au bout du nez - набити кендюх; battre la derrière - дати копняка, jusqu'au trognon - аж до кісток; аж до мізків.
Аналіз показав, що найбільше субститутів французьких АФО у перекладах «Voyage...» - нефразеологічного характеру (описи, лексичні аналоги, стилістично-лексичні еквіваленти). Дескриптивний переклад застосовується тоді, коли у мові-рецепторі відсутні арготично-просторічні фразеологічні еквіваленти. Беремо за основу визначення цього способу О. Куніним (описовий переклад: переклад способом передачі змісту англійського звороту вільним словосполученням) та Р. Зорівчак (дескриптивний переклад - це «відтворення фразеологізмів - одиниць мови - описово, вільними, неусталеними словосполуками, утвореними на рівні мовлення, або монолексемами, семантично - та зрідка стилістично - хоча б певною мірою рівновартісними висловами оригіналу»).
На французькому матеріалі пропонуємо диференціювати: а) дескриптивно-фразеологічний; б) дескриптивно-лексичний або монолексемний та в) описовий переклади. Дескриптивно-фразеологічний прийом відбувається за умови використання автором перекладу власного фразеологізму-аналога, пристосування існуючої ФО шляхом зміни структури, комбінування з двох одиниць однієї тощо з метою передачі семантики вихідної АФО. Напр.: Et elle s'en met plein les poches - Вона набиває собі кишені; вона напхала собі повні кишені; Nous menions grand boucan de roues - ми з гуркотом котилися... Перекладачі твору Л.-Ф. Селіна більше вживають нейтральні фразеологічні описи, однак інколи знаходимо й просторічні елементи одиниць, що ставить цей переклад ближче до стилістично-зниженого тексту першотвору, а отже, передає частково функціональну та експресивну конотації. Напр.: avoir du pognon plein les poches... -... маєш повні кишені грошей...; мати повні кишені грошенят... Таким чином, в А використано нейтральну лексему гроші, а в Т слово грошенята з емоційно-експресивним забарвленням. Монолексемний переклад як передача семантичного, інколи й стилістичного значення АФО одним словом можна простежити далі. Порівняємо міжмовні відповідники:
семантичні: Vous en avez de la veine, malgré tout... - Вам усе-таки... пощастило; Дарма, вам і ще пощастило; aller se faire pomper - погуляти; покрасуватися;
семантично-стилістичні: une belle vache - скотина (про людину); паскуда; Poléon tire encore un coup! - Наполеон гульнув. Описовий переклад здійснюється за допомогою вільних виразів, які можуть бути за структурою або власне словосполученнями, або реченнями: C'était indigne d'eux comme mon derrière - вона була негідна їх; це було б ще гірше, ніж якби я скинув штани перед ним; Eh bien, ma salope, vous en avez un sacré culot! - Ну, й диявольське нахабство в цієї гадюки.
Результати вивчення нефразеологічних методів відтворення дозволяють припустити, що в більшості випадків компоненти змісту, емоційно-експресивні та функціонально-стилістичні особливості АФО адекватніше передаються монолексемними частковими еквівалентами, які належать до розмовно-побутової комунікативної сфери.
Порівняльний аналіз першотвору та його українських перекладів свідчить про неабиякі труднощі у відтворенні французьких арготичних фразеологізмів аналогами мови-рецептора. Припускаємо, що переважна кількість АФО немотивована, неекспресивна, а тому безеквівалентна, тобто ймовірність їх передачі повними еквівалентами майже виключена. Повну адекватність можуть забезпечити часткові різноструктурні та різнообразні субститути.
Часткову адекватність транслюють часткові різностильові, різноекспресивні, оказіональні еквіваленти, внаслідок чого відбувається стирання національно-історичного колориту, експресивної конотації, але зберігається соціально-мовленнєва належність, стилістичне забарвлення.
Неперекладні АФО відтворюються за допомогою кальок (денотативних, родо-видових, стилістичних, оказіональних), описового перекладу (дескриптивно-фразеологічного, монолексемного, власне описового) або випущені в українських перекладах взагалі.
Результати дослідження дають змогу продовжити вивчення способів і засобів передачі семантико-стилістичної специфіки французьких арготизмів у перекладах творів інших сучасних французьких письменників та підтвердити вищезгадані припущення.
Л-ра: Вісник Київського національного університету ім. Т. Г. Шевченка. Іноземна філологія. – 2005. – Вип. 39. – С. 56-59.
Твори
Критика
- Візуально-аудитивні образи у романі Луї-Фердінана Селіна «Рігодон»
- Лексичні способи створення інвективного ефекту у творі Л.-Ф. Селіна «Voyage au bout de la nuit»
- Матеріально-тілесні ряди трилогії Л. Ф. Селіна «Із замка інший», «Північ», «Рігодон»
- Мотив чутливості у романі Луї-Фердинана Селіна «Із замка інший»
- Особливості наративу в романі Л.-Ф. Селіна «Рігодон»
- Поетика і проблематика твору «Подорож на край ночі» Л.-Ф. Селіна
- Роль портрета в розкритті кризи особистості в романі Луї Фердінана Селіна «Північ»
- Специфіка перекладу французьких арготичних фразеологізмів (на матеріалі роману Л.-Ф. Селіна «Подорож на край ночі»)
- Сповідальна модальність роману «Подорож на край ночі» Ф. Селіна
- Творчість Л.-Ф. Селіна в контексті ідейних пошуків французької літератури середини ХХ століття
