Лист прибиральниці до поета

Ми спільно вам листа писать збирались,
Бо ваших слів ніколи не забудем:
«Благословенна праця прибиральниць —
Вона потрібна так, я к пісня, людям!»

Я прибираю сім кімнат і часто
Свою стару одежу рву на шмати,
Сама я мушу купувати й пасту —
її завжди в запасі треба мати.

Блищать мої паркети, наче плеса
У місячному сяйві серед ночі . . .
Можливо, з мене б вийшла поетеса,
Якби вернулися літа дівочі.

Хоч я учитися не мала змоги,
Та балериною назавше стала:
Я на щітках танцюю До знемоги,
От лиш мені не аплодує зала.

Начальник мій купив недавно катер
І по Дніпру катається по-панськи.
У місяць раз лише на білу скатерть
Хотіла б я поставити шампанське!

А прибиральниці у наттгім домі
Все теревенять про одне завзято . . .
Ви ж, ‘певно, із міністрами знайомі —
Чи правда, що підвищать нам зарплату?