В Сьєрра-Маестрі

Дмитро Павличко. Твори. В Сьєрра-Маестрі

Земля червоняста, бо скривавлена в битві,
Каміння крихке, бо ослабле від сліз,
Дерева сухі, бо серця їх пробиті,
На горах солдати стоять, наче ліс.

Навчаються хлопці, щоб куля й осколок
Шукали ворожого серця в бою.
І мріють вони про смаглявих креолок,
Про тиху долину, про хату свою.

Я вийшов до них і ходив поміж ними
Так, ніби надіявся брата знайти.
Тут білий і негр — бойові побратими,
А значить, у мене усі тут брати.

І вийти хотів я на синій Туркіно *,
Щоб гладити хмарі холодне чоло,
Щоб ти мене бачила там, Україно,
Де правді й свободі нелегко було!

* Т у р к і н о — найвища гора у Сьєрра-Маестрі.

1960


Читати також