Моя далека Україно...

Моя далека Україно,
Моя надіє і снаго,
Пробач старому кампесіно *,
Що імені не знав твого,

Що ти для нього мов легенда,
Почута на обжинку літ,
Бо світ малий для президента,
А для раба великий світ.

Великий для того, хто руки
Мав не для білих, ніжних втіх
І, мовби чорні коренюки,
Їх вирвати з землі не міг.

* Кампесіно — селянин ( ісп.).

А ти від нього, рідна мати,
Не відсахнися у біді,
Його сини прийдуть сказати
Спасибі радісне тобі.

1961