Моя далека Україно...
Моя далека Україно,
Моя надіє і снаго,
Пробач старому кампесіно *,
Що імені не знав твого,
Що ти для нього мов легенда,
Почута на обжинку літ,
Бо світ малий для президента,
А для раба великий світ.
Великий для того, хто руки
Мав не для білих, ніжних втіх
І, мовби чорні коренюки,
Їх вирвати з землі не міг.
* Кампесіно — селянин ( ісп.).
А ти від нього, рідна мати,
Не відсахнися у біді,
Його сини прийдуть сказати
Спасибі радісне тобі.
1961
