12.06.2020
Дмитро Павличко
eye 93

Анонімні листи

Дмитро Павличко. Твори. Анонімні листи

Прийшли аноніми — людці без голів —
На моїм столі розклали вогнище,
І хочуть аноніми, щоб я горів,
Попелом брався, тяжко стогнучи.

Шукають вони моїх книжок
І жбурляють їх у кострище наосліп,
І ждуть, що, ніби у прірву, впаду я в шок,
Щоб кинуть мене на пломені гострі.

А я долонями гашу пожар,
Хай душу мою наболілу не гнобить.
Карлики безголосі, де ваша твар?
Де ваші очі, настирливі гноми?

Хто вам прізвища повідтинав?
Хто вам голови повідрубував?
Я спалюю їх, немов сатана,
Набиваючи ними грубу.

З комина рветься отруйний дим —
Дерева од нього робляться голими.
І, напевно, печально слідкують за ним
З анонімних квартир відрізані голови.

Хай вони скачуть, як ті м’ячі,
Бо дим на плечі їх не підніме,
Бо вже згоріли в моїй печі,
Їхні огидні тіла — аноніми.

1967

Читати також


Вибір читачів
up