12.06.2020
Дмитро Павличко
eye 184

​Біля вуликів на землі...

Дмитро Павличко. Твори. ​Біля вуликів на землі...

Біля вуликів на землі
Лежить собі дід мій і куня.
І лазять бджоли по його чолі,
Як по розтрісканім зрізі пня.

І лазять бджоли по запалій щоці,
І він лежить собі, як неживий.
Очі його, немов чорні рубці,
Зашиті сивою ниткою вій.

Не ворухнеться його рука —
Нехай беруть собі карий мед.
Дідусь мій до смерті своєї звика,
Як звикає до слави поет.

1965

Читати також


Вибір редакції
up