Пісня про Україну

До Дніпра я приходжу вмивати свій зір,
Щоб у темряві дух мій не згас.
І вдивляється в очі мені з-понад зір,
Наче батько, суворий Тарас.

Пахне хвиля дніпрова, мов сіно,
І гойдається в даль степову,
Україно моя, Україно,
Я для тебе на світі живу!

Як зірниця, що впала в нічну непроглядь,
Я без тебе загину в імлі,
А твоєю любов’ю я можу обнять
Всі народи й племена землі.

Над тобою стояла ворожа яса,
Ти ридала в невольничім сні,
Пролетіла крізь мене, мов куля, сльоза
І лишила безсмертя мені.

Пахне хвиля дніпрова, мов сіно,
І гойдається в даль степову,
Україно моя, Україно,
Я для тебе на світі живу!

Дух мій вільний з тобою, одвічна снаго,
У простори братерства зліта,
Там, де сяє дорога народу мого,
Наче пісня твоя золота!

1966