Печія, проблеми з циклом і біль у м'язах: Чому наше тіло так реагує на стрес

Загалом людський організм заточений на те, щоб ефективно справлятися зі стресом. Ще нашим древнім предкам базова стресова реакція «бий, біжи або завмри» допомагала виживати в сутичках із хижаками. Сьогодні вона залишається такою ж, навіть якщо в якості хижака виступає комп'ютер, що підвисає, або неемпатичний начальник.

Але й незначні регулярні стресові навантаження, як ми знаємо, не приносять організму нічого хорошого. Не говорячи вже про хронічний стрес, який збиває «налаштування» тіла, не дозволяючи пристосуватися до нової реальності. Це стосується всіх систем організму, але деякі з них страждають сильніше і в першу чергу. Про них і поговоримо.

Стрес та травлення

Кишечник — один із найреактивніших у цьому сенсі органів. А все тому, що він безпосередньо пов'язаний з мозком і вкрай чутливий до емоцій, які ми відчуваємо. Звідси чарівні метелики у животі, коли ми закохуємось. І сильна нудота перед іспитом, читанням доповіді чи виступом на публіці. А також порушення апетиту, коли ми турбуємося чи злимось.

Доведено, що стрес здатний уповільнювати травлення, внаслідок чого людина може зіткнутися з такими неприємними проявами, як біль у животі, здуття та запори. І так само він може прискорювати ці процеси і приводити до діареї (хоча ви продовжуєте нормально харчуватися і жодних змін до раціону останнім часом не вносили). Наприкінці 40-х років вчені провели неетичний за сучасними мірками експеримент, щоб подивитися, наскільки сильно стрес може вплинути на кишечник. Для цього вони сказали добровольцям, що у них виявили рак товстої кишки. Ефект був блискавичним: майже у всіх учасників експерименту зафіксували кишкові спазми.

Хтось при стресі не може їсти, а хтось їсть більше й частіше — і тут справа теж у нервових зв'язках між кишком і мозком. Якщо ви активно заїдаєте стрес, це з високою ймовірністю призведе до печії або здуття. Спровокувати їх можуть і продукти з низькою поживною цінністю, які ми зазвичай у таких ситуаціях вибираємо. Нарешті, чим швидше хтось їсть, тим більше він ковтає повітря і тим швидше його потурбують відрижка та підвищене газоутворення.

Сильна тривожність може викликати як нудоту, так і блювоту. А ось до виразки, трохи добрих новин, навіть дуже сильний стрес не призведе. Він може лише посилити симптоми вже наявної хвороби (та інших захворювань шлунково-кишкового тракту), але винна в виразці завжди бактеріальна інфекція. Яка і без стресової підтримки чудово справляється зі своїми завданнями.

За все, що відбувається зі шлунково-кишковим трактом, відповідальні два стресові гормони: адреналін і кортизол. Вони заважають процесам травлення навіть тоді, коли ви просто сідаєте за стіл у засмучених почуттях або сперечаєтеся про щось з рідними за вечерею. Але нещодавно вчені з'ясували, що у складних відносинах між стресом і порушеннями травлення може бути замішаний і окситоцин. Команді з Медичного коледжу Університету штату Пенсільванія в експериментах на щурах вдалося виявити, що «гормон кохання», котрий також виділяється і під час стресу, проте його вплив на кишечник завжди вважали незначним, може затримувати спорожнення шлунка та прискорювати переміщення їжі в товстій кишці. Що в першому випадку «вздуватиме» живіт, а в другому — провокуватиме діарею.

Стрес та менструація

Щоденні невеликі стреси точно не призведуть до проблем з менструальним циклом. Але іноді, в особливо стресові періоди, місячні раптом перестають йти за графіком або зовсім пропадають (виникає аменорея). Це повязано з гіпоталамусом — частиною мозку, яка контролює цикл. Гіпоталамус взагалі дуже чутливий до зовнішніх факторів, включаючи сон, харчування та фізичну активність. Ну і стрес, звісно, він теж не залишає поза увагою.

Якщо все працює правильно, гіпоталамус виділяє хімічні речовини, що стимулюють гіпофіз, який потім стимулює яєчники на вироблення естрогену та прогестерону. Кортизол, основний гормон стресу, може порушити точність взаємодії гіпоталамуса, гіпофізу та яєчників – звідси й проблеми.

Залежність тут дуже проста: чим вищий рівень кортизолу, тим вищі ризики. Тому чим із сильнішим стресом жінка стикається, тим вища ймовірність, що її менструальний цикл порушиться. Чи потрібно в цьому випадку звертатися до лікаря? Це точно не буде зайвим, щоб унеможливити серйозніші проблеми і зняти тривожність з цього приводу. Але якщо справа саме у стресі, а зміни у способі життя не допомагають, лікар може призначити вам контрацептиви з естрогеном та прогестероном для регуляції циклу.

Стрес та інші прояви

Майже нікому не здається дивним, що від стресу може заболіти голова чи живіт. Але деякі прояви стресу, втім, не такі очевидні. Наприклад, стрес може викликати біль і спазми в м'язах, призводити до погіршення симптомів артриту та фіброміалгії, помітно знижувати больовий поріг. Також стрес завжди збільшує частоту серцевих скорочень, що може підвищувати ризик хвороб серця та судин, провокувати підвищення кров'яного тиску та посилювати симптоми астми.

Якщо у вас дерматологічні стани, такі як екзема, розацеа або псоріаз, стрес може їх погіршити. А ще він часто впливає на «трикутник напруги», який включає плечі, голову і щелепу, викликаючи досить сильні болі і спазми в кожному з «кутів». І додатково підриває роботу імунної системи, зменшуючи природну здатність організму чинити опір вірусам.

Коли стрес стає небезпечним

Як ми вже говорили, стрес може бути навіть корисним. Він, наприклад, дає тілу енергію і допомагає ефективніше адаптуватися до умов зовнішнього середовища, що змінюються. Але хронічний стрес – зовсім інша справа. Навіть при крайній стійкості організму його пов'язують із частими болями в голові, проблемами зі сном, неможливістю сконцентрувати увагу на чомусь і нетиповою забудькуватістю.

У різних людей своя «точка неповернення» стресового навантаження. Тобто хтось може зіткнутися із симптомами після пари годин читання стрічки новин, а хтось — лише після звільнення з роботи. Не існує жодних норм, і слабка воля тут зовсім ні до чого. І так само для кожного з нас будуть корисні свої антистресові заходи. Комусь виявиться достатньо розмови з близькою людиною і теплої ванною з піною, а комусь потрібно взяти кілька днів вихідних на роботі за свій рахунок і поїхати за місто, щоб трохи відволіктися.

До речі, жодна добавка «від стресу», включаючи всемогутню валеріанку, не має доведеної ефективності. Натомість давно і добре доведено, що сон 7–8 годин уночі, помірний спорт, прогулянки на свіжому повітрі та здорове харчування можуть допомогти. Складність лише в тому, що під впливом сильного стресу за цим може бути складно стежити. Тому, якщо ви розумієте, що не справляєтеся самостійно, поговоріть з фахівцем і подумайте про когнітивно-поведінкову та/або лікарську терапію.