Рудюк Сніжана

Коли довкола темрява у голові оживають усі страхи, найпотаємніші і навіть дитячі. Серце прискорюється вистукуючи ритм тривоги не в змозі заспокоїтись. Секунди тягнуться в хвилини, хвилини в години, і здається ніби час застиг на місці, а стрілки годинника так і ніколи не зрушать з циферблату. Заплющую очі, видихаю повітря і уявляю себе в прозорій бульбашці. Я вже не боюсь, мені вже байдуже. В поривах жаху намагаюсь запалити вогонь всередині. Яскраве світло веселих спогадів, тепло підтримки близьких, це особливе світло, яке світить навіть в темряві. 

Читати також


Вибір редакції
up