Війна, кохання, перемога. Гнатів Оленка
УКРАЇНО, МОЯ ЛЮБА НЕНЬКО
Україно, моя люба ненько,
Як ти настраждалась, рідненька.
Плаче у тобі ніжна душа,
Болить твоє щире серденько.
Земля в руїнах, зруйновані будинки,
Холодно в підвалі маленькій дитинці.
Немовлята сиротами лишались.
Військові в окопах холодних
Заради нас зоставались.
Бомби. Руїни… Ракети спалили музеї.
Матінко, як не справедливо
Вчинили із землею моєю.
На фронті гинуть наші солдати,
Плачуть матері, дружини, діти,
Мріють кинути рашистів за грати.
Україно, тобі боляче зробили,
Але ми тебе відбудуємо, ти розцвітеш,
І волю під синім небом знайдеш.
Ти незламна, ти сильна, країно.
Ми переможемо! Все буде добре!
Люба ненько, моя Україно!
Читайте також:
Сучасні вірші про війну в Україні
Вірші про Україну, які проймають до сліз
