Війна, кохання, перемога. Олеся Звержківська
Я готувала пиріг - вибух, двічі -
Дякую, хлопці, ППО спрацювало.
Звуки тих вибухів душу калічать
Й десь на секундочку серденько зжалось.
Згадую далі: жива, серце б’ється.
Груші в руках, нарізаю, так пахнуть.
Знаю, підвечір сім’я повернеться -
Школярик приїде наш разом із татом.
Далі закинула тісто у пічку,
Хто-зна, чи виключать світло, чи встигну.
Подумки згадую, скільки в нас свічок.
Тривога у Києві третю годину.
А за вікном золота пані осінь,
Й та вся краса ніжно душу лікує.
Вітром довкола все листя розносить.
Пахне пиріг, а війна все вирує.
Читайте також:
Сучасні вірші про війну в Україні
Вірші про Україну, які проймають до сліз
