«Про життє» Кормака Маккарті

Автор, відзначений Пулітцерівською премією, за всю свою кар'єру дав дуже мало інтерв'ю. Однак у своїх ранніх розмовах з журналістами Маккарті був менш прихований. Спеціально для рубрики Про життє ми вивчили ці матеріали та обрали найцікавіші відповіді.

Про письменство

Я не люблю говорити про свої ідеї або навіть записувати їх, доки не буду впевнений у тому, що хочу з ними зробити.
Коли ви записуєте щось, ви просто вбиваєте це. Залиште це на волі, нехай воно там бовтається, і ви ніколи не дізнаєтесь, що з цього може вийти.
Я не можу пояснити, як створюється роман. Це як джаз. Музиканти творять у процесі гри, і, можливо, лише ті, хто вміє це робити, можуть це зрозуміти.

Про мету у житті

Я не соромлюся писати бестселери, мене ніколи не цікавили ні „книги про секс“, „ні гроші“. Все, чого я хочу, це бути щасливим. Мене завжди жахало те, як люди проживають своє життя. По суті, я дуже егоїстичний і хочу насолоджуватися життям. Я завжди отримую задоволення від життя.

Про читання

Читання є необхідною частиною письменницької праці.
Практична порада письменнику, я вважаю, полягає в тому, щоб читати. Ви повинні знати, що було зроблено. І ви повинні це розуміти.

Про улюблених письменників

На мене вплинули «сміливі письменники», такі як Федір Достоєвський, Лев Толстой, Вільям Фолкнер, Джеймс Джойс та Герман Мелвілл. У моїй колекції понад 1500 книг — від сучасних романів до творів грецьких драматургів.
Я не читаю поганих книг. Я фізично не можу змусити свої очі рухатися сторінкою.

Про особисте життя

Мій ідеал бути повністю незалежним. Якби я міг, у мене була б невелика електростанція, щоби виробляти електрику. Але доводиться йти на певні поступки. З одного боку, є робота з дев'яти до п'яти, яка тобі не подобається, та цілком штучне життя. З іншого боку — життя пустельника. Але я не хочу бути відрізаним від суспільства і мушу йти на компроміс.