Харь Максим. Вчитель, який змінив моє життя

Ваш час обмежений,

                                            не марнуйте його на те, щоб жити чужим життям

                                                                                                             Стів Джобс

Час... Як швидко плине час! Я щойно проснувся, а вже мама мені бажає доброї ночі! Я щойно пішов до першого класу, а вже навчаюся в одинадцятому!

Час - це вчитель... Він навчив мене цінувати миті життя! Він вчить мене раціонально використовувати свій день. Адже я стою на порозі дорослого життя, я роздумую над тим, ким я хочу стати в житті... Я, звичайно, вагаюся! Мені до вподоби юриспруденція. Але батьки в мені бачать знаменитого кулінара. Вони просто передивились кулінарних телепередач. Хоча я справді готую досить добре, дякуючи своїй бабусі. Бо вона часто, коли готувала на кухні, розказувала мені що, скільки, куди класти... Пізніше я почав готувати, а бабуся -  вже спостерігати та підказувати. Я багато часу витратив на перегляд відео про кулінарію, слідкував за фудблогерами... Я добре навчився готувати. Але, коли бачу яка несправедливість панує в нашому сучасному суспільстві, мрію стати адвокатом, захищати слабких, тих, які потребують соціального захисту. А після 24 лютого, коли загарбники так нахабно вторглися до нашої країни, у мені просто загострилося відчуття справедливості.

Час іде... Хтось втратив рідних, хтось - дім, а хтось - найцінніше...життя. Яке не варте сьогодні нічого, бо ніхто не знає, куди прилетить наступного разу. Ми, сучасна молодь, вчимося переоцінювати життєві пріоритети. Оскільки матеріальне нічого не вартує, бо в наших однолітків із передової чи окупованих територіях багато чого немає, але є головне - життя. І тільки вони можуть будувати його так, як вважають за потрібне.

Час - найкращий із учителів... Бо коли його не вистачає, людина розуміє, що втратила найцінніше... Людина прожила вік, а багато чого не встигла доробити, договорити, долюбити, до...до...до... Безліч до...

А я хочу встигнути все! Тому дякую тобі, мій учителю, що я вчасно подорослішав і зрозумів, що не потрібно витрачати  ні хвилини часу на щось даремне, не варте уваги! Які геніальні рядки написала одна із моїх улюблених поеток - Ліна Костенко: "І жити спішити треба..." Бо час не втомлюється, а людина старішає, і не встигає оте до...

Я цілком погоджуюсь із словами Стіва Джобса про час. Адже сьогодні люди, а особливо молодь, шаленіє від деяких блогерів, які виставляють своє життя напоказ. Які й крока не можуть зробити без телефона. Які знімають своє прекрасне, насичене життя, подорожі, відпочинок... Коли дивишся на таких людей кожен день, то і самому хочеться вірити у те, що так справді круто жити. Спостерігаючи за ними, ми не помічаємо, як пробігає на шаленій швидкості наше життя, як ми не бачимо щоденних простих радощів! Ми витрачаємо час на чуже щастя.

Я зробив цінні висновки – не витрачати ані хвилини часу на щось даремне! Буду ретельно вчитися, аби здобути професію своєї мрії!

Умови участі у конкурсі коротких оповідань «Вчитель, який змінив моє життя»