Микита Рижих. Скульптура

Микита Рижих. Скульптура

– Ця війна продовжується тому, що ніхто нікого не любить. А що у нього з цим... Що у нього сталося з пенісом?

– Це через вік. Там пішла тріщина. Не піддається реставрації.

Рената невдоволено похитала головою та пішла до наступної скульптури. Екскурсовод погнався за нею слідом.

– А це що таке? Якісь нитки.

– Це символізує заплутаність майбутнього.

– А скільки ви заплатили митцю за цей експонат?

– Нічого, це благодійна виставка. Вибачте мені потрібно спілкуватися з іншими гостями.

Рената махнула рукою і екскурсовод пішов.

– Хочеш тут щось купити?, – запитав Михайло.

– Ні, знову будеш потім до мене чіплятися вночі.

– Так?

– Ти завжди так робиш, коли щось мені даруєш, наче я чимось тобі зобов'язана за твій власний подарунок.

– Хочеш купити ту статую біля самого входу?

– Ні, не хочу.

– Але всі гроші з виставки підуть у фонд допомоги. Навколо хаос, одна війна за іншою.

– Це все тому, що ти не любиш мене. Ти просто даєш мені гроші і кохаєш у ліжку. На цьому все.

– Я можу дати тобі все.

– Окрім справжнього кохання. Я знаю. Мені треба до туалету.

Михайло дочекався, поки Рената зникне з поля зору, і розгнівано стукнув кулаком по одній із скульптур.

Рената зустріла свого коханого вже на вулиці. Адже перед цим Михайла вивела із будівлі охорона за порушення порядку.

– Там так душно. Поїхали до міста, погуляємо, подихаємо повітрям, – Рената сіла в машину, а Михайло дав знак водієві. Машина поїхала.

– Ой, слухай, ми так нічого й не купили там на виставці, – згадала Рената у торговому центрі, передаючи Михайлові пакети з одягом.

– Я можу їх усіх купити. Мені начхати.

– Тоді купи мені ще брошку, ось там за рогом.

Рената як завжди запитала Михайла під час сексу: “Ти мене кохаєш?” Михайло як завжди машинально відповів: "Так". Ця брехня вкотре всіх влаштовувала.

Зранку, коли розпочався світанок, Рената почала вперто повторювати: “Ти мене не любиш. Не любиш". Михайло, як і раніше, прикинувся сплячим.

– Давай, перед фітнес-клубом я заїду куплю скульптуру на виставці. Я наважилася. Мистецтво – це велика сила.

– Забудь про це гівно, Ренато! - Михайло запалив сигарету просто на сидінні автомобіля.

– Що ти робиш, ти божевільний? Віддай негайно.

Михайло віддав дівчині запальничку, але почав курити.

– Скажи водієві, що потрібно відчинити вікно. І зупинитись на виставці.

– Так, yсе. Досить! – Михайло розгнівався, наказав зупинити машину і вийшов надвір.

Наприкінці дня Рената застала Михайла в істериці у спальні:

– Навіщо ти купила це збочення?

– Не кричи на мене! Ти ніколи на мене раніше не кричав, я не думала, що ти такий емоційний. Це благодійність, навколо війна.

– Ти могла просто віддати гроші волонтерській організації.

– Ні, не могла. Послухай, я купила нове сексуальне вбрання, зараз покажу.

Рената пішла до шафи, а Михайло почав докладно розглядати скульптуру.

– Навіщо ти поставила цей жах у нашій спальні? – майже прошепотів Михайло.

- Це тимчасово. Я потім заберу переставлю, – пролунав голос Ренати, –  Тобі подобається моє вбрання? Ти багато сьогодні кончиш?

Але Михайло так і не зумів кончити. Тому у Ренати виникло багато турбот.

– Уже тиждень якесь лихо. Що у нього сталося з пенісом? – пошепки запитала Рената телефоном. Михайло, стоячи за стіною, вдав, що нічого не почув.

– Там у скульптури скрізь пішли тріщини, ви бачите це? – Рената докладно показала пальцем.

– Так, адже це моя робота. А що у нього з пахом?

– У скульптури? Там також була тріщина.

– Цікаво.

– Я піду. Ви розберіться зі скульптурою, будь ласка.

– Навряд чи тут щось можна відреставрувати.

– Викинути на смітник?

– Звучить дуже категорично. Мистецтво – це велика сила. Але в чомусь ви маєте рацію.

– Шкода грошей. Михайло розсердиться.

Але Михайло більше ніколи не розсердиться. Бригаді лікарів швидкої допомоги не вдалося його врятувати.


Читати також