Захисний механізм чи спосіб вираження: сміх у стресових ситуаціях

Зазвичай сміх — це реакція на веселі чи приємні події. Проте гумор може виступати як захисний механізм. Він допомагає нам зняти напругу та залишатися психічно стійкими у стресових ситуаціях, коли ми занадто вразливі. 

Інколи за простими жартами людина намагається приховати емоції, з якими не може впоратися: тривогу, страх, безпомічність, відчай, гнів, сором або вразливість. Як це працює?

Тривога

Людина може постійно жартувати, щоб з'ясувати, як до неї ставляться інші. За усім цим стоїть тривога. Якщо в дитинстві людина не відчуває, що її цінують, це може викликати тривогу. Щоб зменшити це неприємне відчуття, психіка активує стратегії компенсації, однією з яких є потреба у схваленні. 

Така ж стратегія може застосовуватися людиною в дорослому житті: вона прагне подобатись іншим. Тому вона постійно жартує. Людина сприймає це так: якщо інші сміються над її жартами, то вона їм подобається — можна бути спокійною.
Гумор також може стати невід'ємною частиною нашої комунікації з іншими, якщо у нашій сім’ї було заведено постійно жартувати.

Агресія

Агресія – це природна людська емоція, що може виражатися різними способами (як вербально, так і невербально). Сміх, на перший погляд, може здатися нетиповим проявом агресії, але насправді він може бути потужним інструментом для вираження гніву, ворожості чи зневаги.

За допомогою сміху людина може проявляти агресію в безпечній для себе та оточуючих формі. Жарти та іронія дозволяють замаскувати суперечливі почуття, як-от образа, роздратування або гнів, роблячи їх більш прийнятними для суспільства.

Наприклад, якщо нас образили слова близької людини, ми можемо не наважитися відкрито висловити свої почуття, щоб не погіршити ситуацію. Натомість ми можемо вдатися до іронії чи сарказму, щоб приховати свою образу та водночас дати зрозуміти цій людині, що нас зачепили її слова.

Травма

Через травму людина може переживати безліч неприємних емоцій. Гумор допомагає з ними впоратись. Усвідомлення того, що "я можу перетворити щось страшне на смішне", дає відчуття контролю. Проте це відчуття ілюзорне. 

Людина може почати сміятися над трагічними подіями. Але в цьому криється небезпека: ми перестаємо адекватно сприймати реальність. Поки ми "зажартовуємо" травму, ми відкладаємо реальний процес її прийняття — все ніяк не можемо її пережити.

Вразливість

Вразливість є невід'ємною частиною людської природи. Вона може проявлятися різними способами - через емоції, думки чи дії. Проте, багато людей бояться здаватися вразливими перед іншими, адже це може зробити їх вразливими до критики, маніпуляцій або зловживань.

Сміх може бути способом замаскувати вразливість. Коли ми сміємося, ми можемо здаватися більш легковажними, веселими та менш емоційно вразливими. Це може бути корисним механізмом захисту, коли ми не хочемо показувати свої справжні почуття, особливо перед людьми, котрим не довіряємо.

Наприклад, якщо нам подобається хтось, ми можемо постійно жартувати перед ним, щоб не здаватися занадто серйозними чи емоційно вразливими. Жарти можуть допомогти нам розрядити напругу, дати нам час, щоб краще зрозуміти свої почуття.

Шок

Усмішка може виникати як реакція на шок, на розгубленість. Буває так, що справжнім почуттям ще треба час, щоб проникнути у свідомість. І це нормально: кожен має власну швидкість обробки емоцій. Проте існує кілька причин, чому люди можуть сміятися, коли переживають шок:

• Як захисний механізм. Сміх може бути способом зняти емоційну напругу і тривогу, що виникають внаслідок шоку. Він може допомогти людині впоратися з травмою та дати їй час, щоб обробити свої емоції.
• Як спосіб вираження емоцій. Сміх може бути неконтрольованою реакцією на сильні емоції, як-от страх, гнів або здивування. Він може допомогти людині виразити те, що їй важко описати словами.
• Як спосіб зближення. Сміх може допомогти людям зблизитися одне з одним, коли вони переживають спільну травму. Він може розрядити напругу, створити атмосферу довіри та підтримки.

Важливо пам'ятати, що сміх як реакція на шок – це нормальна і природна емоційна реакція. Немає нічого ганебного в тому, щоб сміятися, коли ви переживаєте травму.

У тому, щоб приховувати за жартами образу, а за істеричним сміхом — тривогу та страх, немає нічого страшного. Гумор допомагає впоратися з цими неприємними почуттями. Але користуватися цим захистом слід розумно та в міру.

Психотерапія ж допоможе зрозуміти, яка причина наших жартів та що за ними ховається. Так само як і навчить керувати емоціями та виражати їх у безпечний для нас та інших спосіб.