Сім цікавих фактів про столичний кінотеатр Жовтень
1. «Жовтень»– найстаріший діючий кінотеатр Києва, що почав свою роботу в січні 1931 року.
2. Найбільший зал «Гегемон» (20 рядів, 414 місць) отримав свою назву на честь першого фільму, який демонстрували під час відкриття кінотеатру 29 січня.
3. За свою історію він кілька разів змінював свою назву:
- 1930 — 1941рр — "Дев'яте Держкіно";
- 1941 — 1943рр — "Глорія";
- з 1943 року — "Жовтень".
4. За час свого існування будівля «Жовтеня» жодного разу не змінювала свого призначення. Навіть у роки німецької окупації. А в 1943 році, після встановлення у Києві радянської влади, кінотеатр отримав свою нинішню назву. Російська назва— «Октябрь»— так і не прижилася.
5. Споруда кінотеатру «Жовтень» від початку повністю відповідала духу радянського часу та була побудована у стилі конструктивізму, який був дуже популярним у 1920—1930 рр. XX ст.
Основною рисою цього стилю вважається економність та простота кожної форми, наявність цікавих та незвичних геометричних фігур або ліній. Цей стиль архітектури спричинив справжній «бум», наслідки якого й досі відстежуються в багатьох містах колишнього радянського союзу.
6. Ввечері 29 жовтня 2014 року невідомі здійснили підпал. "За словами очевидців, за кілька хвилин від початку сеансу невідомі, що сиділи попереду, кинули на задні ряди димово-вогневу шашку та швидко залишили приміщення. У кінозалі «Гегемон» виникло загоряння, котре призвело до масштабної пожежі. Відновлення здійснювалось як коштом бюджету міста, так і донатами небайдужими. Й зараз в залі "Гегемон" на спинках крісел висять таблички з іменами людей, які приєднались до ініціативи.
7. В сінематиці постійно проводяться фестивалі та покази короткометражок. Наприклад, Фестиваль американського кіно "Незалежність" 2024, Фестиваль кіно про музику та культуру INTRO, "Київський тиждень критики" тощо. Також у "Жовтні" постійно демонструється вітчизняне кіно, як розкручене, так і маловідоме. До речі, раджу подивитись «Будинок зі скалок» 2022 року- фільм про дитячий будинок в прифронтовій зоні та циклічність потрапляння туди дітей (спочатку туди привозять дітей, а потім, часом, і їхні діти, чиї батьки, колишні вихованці, вже стали такими ж, як ЇХ тато й мама).
Антон Орел
