Емпатія без виснаження: як підтримувати правильно
Що таке емпатія та як підтримувати емпатійно? Пояснює психологиня
Ми багато говоримо про емпатію: як вона важлива у стосунках, як допомагає нам бути ближчими одна до одної. Але що таке справжня емпатія? Як підтримувати людину так, щоб їй справді стало легше, а не навпаки – ще важче? І чому інколи ми, називаючи себе емпатійними, насправді лише виснажуємося? Розбираємося разом із ведучою груп емпатійної підтримки в Центрі «Незламна» від «Фонду Маша» Юлією Галаган.
Емпатія – це не про «пірнати в чужий біль»
Часто люди думають, що емпатія – це здатність відчувати чужий біль так, ніби він твій власний. Але це зовсім не так. Психологиня Центру ментального відновлення «Незламна» Юлія Галаган пояснює різницю:
– Німецька тренерка з ненасильницького спілкування, лікарка та ведуча груп підтримок Ірмтраут Каушат придумала метафору, яка дуже зрозуміло пояснює суть емпатії в розрізі побутового спілкування. Уявіть собі пральну машину, що працює. Ви кладете на неї руку й відчуваєте, як вона рухається, як працюють механізми всередині. Це дає вам розуміння процесу. Але вам не потрібно стрибати всередину машинки, щоб відчути цей рух зсередини. Емпатія працює так само, – пояснює психологиня «Фонду Маша» Юлія Галаган. – Ми можемо бути поруч, можемо відчути настрій людини, але нам не потрібно «пірнати» в її стан, наче він наш власний.
Це дуже важливий момент. Бо якщо людина сприймає чужі емоції, як свої, і не вміє відділяти їх, вона виснажується. Часто такі люди кажуть: «Я надто емпатійна, мені всі щось розповідають, і потім я почуваюся розбитою». Але це не про емпатію – це про відсутність внутрішніх меж.
– Якщо людина «зливається» з почуттями іншої, це не підтримка, а втрата власної рівноваги, – зазначає Юлія Галаган. – У цьому випадку варто звернути увагу на свої кордони й розібратися, чому саме вам складно відділити свої почуття від чужих. Є теорія, що зазвичай у таких надчутливих людей, які пропускають все через себе, в минулому є проблеми з батьками. Бо коли не навчишся сепаруватися від емоцій інших людей, то можеш тільки в них тонути.
Як підтримувати емпатійно?
Щоб підтримати емпатійно, важливо не лише відчувати, а й розуміти свої наміри в розмові. Адже один і той самий діалог може викликати зовсім різні реакції, залежно від контексту.
– Коли до нас приходить людина з емоціями, ми не завжди усвідомлюємо, що самі можемо бути в іншому «просторі» – наприклад, у логічному, раціональному. А людина потребує зовсім іншого – просто бути почутою, – пояснює психологиня. – І тут важливо зрозуміти свій намір. Чи я готова зараз включитися в емоційну підтримку, чи більше налаштована на раціональне вирішення проблеми?
Простий приклад: у людини болить голова, і вона розповідає про свій складний день. Один спосіб відповіді – емпатійний: «Тобі було складно, я чую тебе». Інший – раціональний: «Прийми анальгін». І те, і те може бути правильним – головне, щоб збігалося з потребами людини в цей момент.
– Ми можемо прямо запитати: «Як тобі зараз допомогти? Ти хочеш просто розповісти чи отримати конкретну пораду?» Це дуже простий спосіб уникнути непорозумінь і підтримати людину так, як їй справді потрібно, – додає Юлія Галаган.
Емпатія не виснажує, вона наповнює
Справжня емпатія дає відчуття зв’язку, а не виснаження. Це той випадок, коли людина, якій ви надали емпатійну підтримку, каже: «Так, ти мене зрозуміла». І навіть якщо вона відповідає «Ні, це не зовсім те, що я відчуваю» – це теж крок до глибшого розуміння одна одної:
– У такі моменти ти відчуваєш, що не просто існуєш у своєму світі, а справді з’єднуєшся з іншою людиною. Це не про “я – це дві руки, дві ноги та шлунок”, я – це щось значно більше, значно глибше – про справжній контакт, – пояснює ведуча груп підтримки.
Виходить, що емпатія – це не про розчинення в чужих емоціях, а про вміння бути поруч, чути як себе (свої наміри та стан), так і іншу людину. І якщо ми навчимося підтримувати правильно, це допоможе не лише іншим, а й нам самим. Адже справжня емпатія наповнює і дає ресурс, а не виснажує.
