Черняк Катерина. За 28 днів весна, кохання…
Кохання ненароджене просить
Ти не звикай до нього, дуже прошу,
Бо терен відцвіте, лишивши колючки.
А потім у душі нести ту ношу,
Все згадуючи щастя-світлячки.
А, може, все давно вже відболіло
І пам'ять прагне пристрасті хвилин...
Відлуння в серці знову забриніло,
В думках вже не гірчить полин.
Можливо, й досі ти його кохаєш,
Признатись в цьому боязко собі,
Хоч миті, як веселки, все ж чекаєш.
Вона знов наче зародилася в тобі.
Лишились в тілі почуття-краплини,
Весна окропить їх і воскресить.
Сльозинки перетворить у перлини,
Кохання ненароджене просить.
Запахне в різнотрав'ї рута-м'ята,
Засяє зірочками і бузок.
Навіть трава, що в юності прим'ята,
У пам'яті зробили свій мазок.
Умови конкурсу «За 28 днів весна, кохання…»
Усі учасники конкурсу «За 28 днів весна, кохання…»:
https://md-eksperiment.org/category/konkursy/za-28-dniv-vesna-kokhannja
