Поділитися:
Таша Прокова

Сьогоднішній ранок був особливий - я стояла на перехресті життєвих доріг і не могла зважитися на відчайдушний крок.

В одній руці я тримала місячний звіт про виконану роботу, а в іншій - заяву на звільнення. В голові був повний хаос від думок, невпевненості та безсонної ночі. У мене було дві хвилини, щоб змінити своє життя. І здавалося, ніби ці два клаптики паперу важать більше, ніж усе моє минуле.

Погляд прикутий до годинника над дверима - залишалось зовсім мало часу до початку наради, на якій я або маю залишити все, як є, або зробити крок у невідомість. Дві хвилини, щоб вирішити: жити далі у звичному сірому ритмі чи нарешті наважитися і почати власну справу, про яку мріяла ще з університету.

У ці короткі миті перед очима промайнули роки - ранки в заторах, вечори безсилля, відкладені мрії. Я згадала, що давно не відчувала справжнього натхнення. І тоді в голові прояснилося. У серці калатало щось нове - не страх, а рішучість. Я повагом відчинила двері в приймальню, зайшла в кабінет і поклала заяву на стіл.

- Я йду. У мене є ідея, яку хочу втілити. Настав мій час.

Усього дві хвилини - і моє життя повернуло іншим шляхом. В той момент я зрозуміла: іноді, щоб усе змінити, достатньо лише рішучого серця і декількох хвилин сміливості.

    

                                    

Умови літературного конкурсу драбблів «У мене було 2 хвилини, щоб…»

Усі учасники конкурсу:
https://md-eksperiment.org/category/konkursy/u-mene-bulo-2-khvylyny-shchob

Читати також

up