Поділитися:
НазПан

Я стояв перед будівлею кооперативного коледжу з документами в руках. Два роки готування, безліч олімпіад з програмування, сотні годин за комп'ютером – все вело до цього моменту. ІТ-спеціальність, престижна робота, хороша зарплата. Майбутнє було розписане по пунктах. Але коли я дістав телефон, щоб написати батькам про успішну подачу документів, на екрані спалахнуло повідомлення від друга: "Пам'ятаєш, як ти врятував того собаку минулого місяця? Ветеринар сказав, що в тебе справжній талант." Раптом згадалося все: як я годинами доглядав за пораненою твариною, як відчував задоволення від того, що можу допомагати. Згадав бабусю, яка завжди казала: "Руки в тебе золоті, внучку, лікарські." У мене було 2 хвилини, щоб прийняти рішення, яке змінить усе життя. Я розвернувся і поїхав до медичного коледжу. Документи тремтіли в руках, серце калатало, але вперше за довгий час я відчував, що роблю правильний вибір. Не той, якого від мене очікували, а той, який підказувало серце. За п'ять хвилин до закриття приймальної комісії я подав документи на лікувальну справу. Комп'ютери зачекають – людям потрібна допомога зараз.

                                                                     

                                    

Умови літературного конкурсу драбблів «У мене було 2 хвилини, щоб…»

Усі учасники конкурсу:
https://md-eksperiment.org/category/konkursy/u-mene-bulo-2-khvylyny-shchob

                                    

Рекомендуємо: новий конкурс «ComicVibe».
Умови участі тут: https://konkurs-maljunkiv-uljublenykh-heroyiv-komiksiv-comicvibe

Читати також

up