Поділитися:
Бурлаченко Златослава

У мене було 2 хвилини, щоб ухвалити рішення, яке змінить усе моє життя. Стоячи на пероні, я стискала в руках квиток. Потяг уже під’їжджав, і час здавалося згустився, як ранковий туман. Позаду — дім, який більше не був безпечним. Позаду — вибухи, тривоги, очі мами, наповнені страхом. Я їхала від війни.

Попереду — невідомість, але й надія. Вона чекала мене там, у чужому місті, з трояндою в руках і вірою, що я таки зважуся. Я відчувала, як серце почало битися швидше. Голос у гучномовці оголосив останній виклик. Люди сновигали навколо, багато з валізами — теж тікали. Але я нікого не бачила. Лише свої думки. Лише її усмішку, яка могла стати моїм світом.

Дві хвилини — це небагато. Але й достатньо, щоб попрощатися з минулим. Достатньо, щоб вирватися з темряви до світла.

Я зробила крок. Потім ще один. І ще. Потяг не встиг ще повністю зупинитися, а я вже була поруч із дверима вагона. Ще кілька секунд — і я всередині. З квитком у кишені, з тривогою в серці і вибором, який встигла зробити.

У мене було 2 хвилини, щоб утекти від війни. І я поїхала — у життя.

                                                                     

                                    

Умови літературного конкурсу драбблів «У мене було 2 хвилини, щоб…»

Усі учасники конкурсу:
https://md-eksperiment.org/category/konkursy/u-mene-bulo-2-khvylyny-shchob

                                    

Рекомендуємо: новий конкурс «ComicVibe».
Умови участі тут: https://konkurs-maljunkiv-uljublenykh-heroyiv-komiksiv-comicvibe

Читати також

up