Ярослав Лав. Конкурс драбблів «У мене було 2 хвилини, щоб…»
У капсулі залишалося рівно 2 хвилини кисню.
Весь екіпаж загинув при зіткненні з уламками. Залишився тільки я.
У мене було 2 хвилини, щоб… Що? Молитися? Писати останнє повідомлення? Плакати?
Ні.
Я ввів координати. Запустив аварійний маяк.
І зробив щось божевільне.
Ввів її ім’я.
Не ім’я рятувальників. Не код бази.
А ім’я.
Її.
Якщо хоч щось лишиться — хай почує вона.
Може, через тисячу років. Може, ніколи. Але це буде не звіт, не протокол, не "останній запис капітана".
Це буде просто:
"У мене було 2 хвилини, щоб вибрати — і я вибрав тебе. Як завжди."
Потім я заплющив очі.
…
Вона отримала сигнал через 17 років.
Сиділа у застарілій антенній кімнаті, коли маркер блимає зеленим.
Вона розшифрувала пакет. Побачила координати.
І одну фразу.
Її пальці тремтіли, а очі наповнювались сльозами.
— Дурень, — прошепотіла вона. — Я теж тебе вибрала.
Умови літературного конкурсу драбблів «У мене було 2 хвилини, щоб…»
Усі учасники конкурсу:
https://md-eksperiment.org/category/konkursy/u-mene-bulo-2-khvylyny-shchob
Рекомендуємо: новий конкурс «ComicVibe».
Умови участі тут: https://konkurs-maljunkiv-uljublenykh-heroyiv-komiksiv-comicvibe
