Ruslan Barkalov. Конкурс драбблів «У мене було 2 хвилини, щоб…»
Якось, ще колись давно, одні далекі родичі запросили мене до себе в гості, в одне із наших милих міст. Там у них було якась оказія чи може ще щось. Словом, зібралося достатньо люду. І я, котрий не любить гамору і шуму, мусив прикласти неймовірні зусилля аби витримати всі ті розмови, які велися під гарний настрій. Але зараз не про це.
Потерпаючи від суму я познайомився з однією красивою дівчиною. В нас зав’язався діалог. І виявилося, що нас цікавить багато спільних тем і є про що поговорити. І так слово по поза слово і ми вже наче старі добрі знайомі. Або навіть більше – друзі. Словом, наша бесіда повільно перейшла в прогулянку, майже до самого ранку, під зоряним небом.
Наступного ранку я мав відбувати додому. Ми гуляли вулицями, про щось розмовляли, жартували, розповідали різні історії. І так аж до самого поїзда. Вона провела мене аж до вагону. Поїзд мав от-от відправлятися і в мене залишалося дві хвилини аби запитати її бодай номер телефону або як знайти її в мережі. Але я так і цього і не зробив. Ми так заговорилися, що про це я згадав лише тоді, як поїзд рушив. Таке життя.
Умови літературного конкурсу драбблів «У мене було 2 хвилини, щоб…»
Усі учасники конкурсу:
https://md-eksperiment.org/category/konkursy/u-mene-bulo-2-khvylyny-shchob
Рекомендуємо: новий конкурс «ComicVibe».
Умови участі тут: https://konkurs-maljunkiv-uljublenykh-heroyiv-komiksiv-comicvibe
