Поділитися:
Костюк Людмила

Ціна двох хвилин

 Ніч була темна, як безодня. Лише час від часу десь вдалині спалахував вогонь — то артилерія накривала ворожі позиції. Ми лежали в окопі, вчепившись у землю, наче вона могла нас врятувати. Командир отримав по рації наказ — за п’ять хвилин ми маємо вирушити вперед, щоб прикрити відступ нашого підрозділу.

Я перевірив автомат, спорядження, кинув погляд на побратимів. Декому було по двадцять, декому — ледь за тридцять, але всі виглядали набагато старшими. І ось тоді я почув його слова:

— Хлопці, через три хвилини — вперед. Готуйтесь.

 У мене було дві хвилини, щоб подумати про все, що важило найбільше: про маму, яка чекає вдома, про дівчину, якій так і не встиг сказати "люблю", про батька, що колись вчив не боятися. Дві хвилини — як ціле життя і водночас ніщо.

 Коли прозвучав сигнал, я піднявся. Страх був, але не сильніший за віру в те, що ми боремось не дарма. І тепер, коли згадую той день, я розумію: іноді саме за дві хвилини народжується справжній воїн.

 

                                                                     

                                    

Умови літературного конкурсу драбблів «У мене було 2 хвилини, щоб…»

Усі учасники конкурсу:
https://md-eksperiment.org/category/konkursy/u-mene-bulo-2-khvylyny-shchob

                                    

Рекомендуємо: новий конкурс «ComicVibe».
Умови участі тут: https://konkurs-maljunkiv-uljublenykh-heroyiv-komiksiv-comicvibe

Читати також

up