Ганна Белегай. Конкурс драбблів «У мене було 2 хвилини, щоб…»

Міжпланетний космічний корабель, подолавши крізь часовий тунель  безмежний простір, наближався до визначеної планети. На борту корабля  наукове  обладнання. Незабаром сюди прибудуть фахівці, які вивчатимуть  планету, що може стати другою домівкою для землян.

     Системи забезпечення та рушійні установки  космічного корабля працювали у відповідному режимі. Коли на екрані появилися обриси планети, бортовий інформатор закликав підготуватися до посадки, повідомив температуру і вологість повітря за бортом.   

     Після вдалої посадки астронавт розблокував вантажний відсік корабля та вивантажив контейнери. Запрацювала програма адаптації, вмонтована в скафандр. Зелений вогник   сигналізував, що в радіусі ста кілометрів небезпеки немає.

     Нова планета зустріла спокоєм і тишею: ні комах, ні птахів, ні найлегшого подуву вітру. Перед очима відкривався мальовничий краєвид. Лимонно-кремові та ніжно-персикові крони дерев, рожево-лавандові та аквамаринові з  блискучими візерунчатими листками квітучі виткі рослини, невеликі ясно-лазурові кущі та  жовто-зелена м’яка трава нагадували антикварне панно, виткане з ниток теплих, приємних для зору кольорів.

     Пройшовши декілька кроків, астронавт наштовхнувся на спротив невідомої сили. Рослини дивним чином спліталися та чіплялися за скафандр. Оглянувшись назад – ужахнувся. Рослини легкими хвилями обплітали контейнери, які за мить ставали тонкими, дірявими й перетворювались на купу попелу. Блискавично прийнявши рішення – кинувся до корабля. Рослини вже досягли вантажного відсіку. Космічний корабель з надміцних матеріалів, який витримав політ крізь час і простір, руйнувався на очах. В астронавта було 2 хвилини, щоб запустити реактор і покинути планету. На панелі управління один за одним спалахнули вогники, реактор запрацював на повну силу і корабель, подолавши тяжіння  планети, злетів.

     Наявність повітря, води, світла і тепла на планеті ще не означає, що вона безпечна для життя людей. Можуть бути інші, іноді дуже дрібні деталі, які не  піддаються раціональному обґрунтуванню.

     Прозвучав сигнал:

     –  На зв’язку Земля! Доповідайте!

У відповідь із космосу лунало:

     –  Люди, бережіть нашу рідну Землю! Не засмічуйте її, не забруднюйте повітря і воду! Бережіть нашу прекрасну планету, люди!