Лакша Анастасія. Конкурс драбблів «У мене було 2 хвилини, щоб…»
Усе злилось у шум, пил і серцебиття. Я бачила лише м’яч і ворота. Піт стікав по скроні, дихати було важко, але очі не змигнули ні разу. У мене було лише дві хвилини. Ці дві хвилини могли змінити все. Не контрольна, не оцінка за поведінку… а матч сезону!!!
М’яч рикошетом відлетів до мене, як ніби сам вибрав, кому довіритись. Всі кричали. Тренер — щось із бокової. Хлопці — бігли, але запізно. Вони ще не знали, на що я здатна.
Я рвонула вперед. Вітер хльоскав волосся, сонце било в очі. Обвела одного. Другого. Третього… хтось кричав: «Це ж Настя! Вона ж математику як горішки лупає!» — і впав. А я лише усміхнулась.
Удар, і м’яч, ніби підкорився невидимій формулі — залетів у дев’ятку. Гол.
Стадіон вибухнув. Суперники стояли, як статуї. Мої — кричали, кидались до мене. А я стояла, намагаючись упіймати подих. Дві хвилини. Саме стільки мені вистачило, щоб стати героїнею цього футбольного матчу.
А потім, коли всі кричали і плескали, я підморгнула Артему, капітану, і прошепотіла:
— А ти думав, що дівчата грають лише у ляльки?
Умови літературного конкурсу драбблів «У мене було 2 хвилини, щоб…»
Усі учасники конкурсу:
https://md-eksperiment.org/category/konkursy/u-mene-bulo-2-khvylyny-shchob
Рекомендуємо: новий конкурс «ComicVibe».
Умови участі тут: https://konkurs-maljunkiv-uljublenykh-heroyiv-komiksiv-comicvibe
