Поділитися:
Соломія Гнатюк

У мене було дві хвилини, щоб зупинити вбивство.

Я отримала повідомлення на внутрішній чип прямо в мозок: "Ціль — радник Таррен. Локація: Купол 7. Час — 2 хвилини."

Я — детектив у хронополіції, і це не звичайна справа. Хтось втрутився в потік часу — майбутнє змінилося, і я одна це пам’ятаю. Значить, лише я можу це виправити.

Купол 7 — політичний центр Марса. Я кинулась туди, перестрибуючи крізь телепорти. 1 хвилина 34 секунди.

У залі — десятки людей, охорона, журналісти, і сам Таррен біля трибуни. Я шукала вибухівку, лазерну зброю — нічого. 1 хвилина 02 секунди.

Тоді побачила його — журналіст із камерою. Але камера була стара, ще земного виробництва — такі більше не випускають. У ній ховався мікродрон-вбивця.

Я підбігла, збила його з ніг і спрямувала імпульс-глушник на камеру. Вибух не стався. Натовп кричав, охорона навела зброю — на мене.

Я підняла руки.

— У мене було дві хвилини, — пояснила я, — і я врятувала йому життя.

Таррен підійшов, поглянув на дрона, що димів.

— Вона каже правду, — тихо промовив він. — Дайте їй підвищення.

А я лише подумала: хто надіслав мені попередження? І чому... майбутнє досі змінюється?

 

                                                                     

                                    

Умови літературного конкурсу драбблів «У мене було 2 хвилини, щоб…»

Усі учасники конкурсу:
https://md-eksperiment.org/category/konkursy/u-mene-bulo-2-khvylyny-shchob

                                    

Рекомендуємо: новий конкурс «ComicVibe».
Умови участі тут: https://konkurs-maljunkiv-uljublenykh-heroyiv-komiksiv-comicvibe

Читати також


up