Синдром вцілілого: як взяти себе в руки та залишитись ефективним
В обставинах масштабного теракту, здійсненого росією на Каховській ГЕС, велика кількість українців, які безпосередньо не постраждали від цих подій або які наразі вже перебувають в умовній безпеці, можуть зіштовхнутися із синдромом вцілілого.
Синдром вцілілого може виникнути у людей, які не постраждали безпосередньо від трагічних подій, але перебувають у безпеці. Це сильне почуття провини перед постраждалими може впливати на емоційний стан та здатність ефективно допомагати. Однак, для того щоб взяти себе в руки та залишитись ефективними, ми повинні прийняти кілька важливих принципів.
Ви не винні в тому, що сталося
Це перша афірмація, з якої розпочинається подолання провини вцілілого. Хто винний у страшній трагедії – в цьому випадку ми чітко знаємо. І все ж таки повторіть це собі кілька разів. Ви не винні, що ви в безпеці. Ви не винні, що це сталося з іншими, а не з вами.
Будь-яка допомога важлива
Багато людей, які стикаються із синдромом вцілілого, знецінюють власні дії. «Я зробив не достатньо», «Моя допомога нічого не змінить». Це – когнітивна пастка. Будь-яка допомога з вашого боку – важлива. Якщо відчуваєте готовність та маєте ресурс зробити більше, робіть. Та не знецінюйте власні зусилля.
Бажання опинитися в епіцентрі подій
Часто, переживаючи синдром вцілілого, людина прагне повернутися туди, де небезпечно. Або прагне перебувати в епіцентрі подій разом з іншими потерпілими. Поставтеся уважно до такого емоційного пориву й проаналізуйте його. Чи раціональне таке рішення? Яку саме допомогу потерпілим ви здатні надавати на місці? Чи готові ви емоційно та фізично до поїздки в зону лиха? Банально, чи добре ви плаваєте? Часто трапляється так, що людина, яка вирушає допомагати іншим, у підсумку виявляється не готовою та сама потребує допомоги.
Взяти себе в руки та залишитись ефективними можна по-різному, відповідно до своїх здібностей та можливостей. Кожен може знайти свій шлях в наданні допомоги: рятувати людей, брати участь в евакуації постраждалих, збирати донати, розповідати про ситуацію або надсилати інформацію. Важливо усвідомлювати, що спільні зусилля в комплексі дають результат.
Подолання синдрому вцілілого: шлях до ефективної допомоги
Подолання синдрому вцілілого вимагає розуміння, що кожна допомога є цінною, незалежно від її масштабу. Ми повинні пам'ятати, що наші дії мають значення, і навіть невеликі внески можуть допомогти покращити ситуацію. Важливо не знецінювати свої зусилля і бути вдячними за можливість допомагати.
У цей непростий час нам необхідно діяти разом, спираючись на солідарність та взаємопідтримку. Нехай наша відповідь на трагедію буде об'єднаною, ефективною та спрямованою на полегшення страждань потерпілих. Нехай кожен з нас візьме себе в руки, зосередиться на допомозі тим, хто її потребує, і покаже, що разом ми здатні подолати будь-які випробування.
