Маніпулятори від природи. Як паразити керують поведінкою своїх господарів

Якщо вам здається, що вашими думками та вчинками керує чиясь зла воля, не варто дивуватися: у природі таке зустрічається часто-густо. Наприклад, деякі птахи шляхом погроз і маніпуляцій змушують інших птахів висиджувати свої яйця, підступні гриби ведуть мурах на вершини високих дерев, де останні вмирають страшною смертю, а хитромудрі мікроорганізми так змінюють мізки риб, що ті з радістю підставляють своє блискуче черевце кігтям. Розповідаємо про те, як і навіщо паразити пригнічують волю та опановують розум своїх господарів.

Страх того, що якась зовнішня сила може опанувати розумом людини і змусити її діяти проти своєї волі, давно розбурхує людську уяву. Не дивно, що подібний сюжет часто зустрічається у художніх творах, наприклад, у «Гаррі Поттері» чи «1984». У 1950-х роках ЦРУ було настільки стурбоване ймовірністю того, що комуністи розробили методи контролю над розумом, що запустило свою власну секретну програму під назвою MK-ULTRA з метою досягти тих самих результатів за допомогою галюциногенних препаратів та особливих практик. Добре, що в них нічого не вийшло, адже контроль над розумом цілком реальний, і його часто можна спостерігати в дикій природі. Для цього достатньо глянути на паразитів.

Паразити - це організми, які живуть усередині або зовні інших істот і харчуються своїми господарями, відбираючи поживні речовини. Вони селяться всередині тварин і часом маніпулюють ними, наче маріонетками.

Паразити зустрічаються не лише серед мікроорганізмів. Наприклад, існують птахи, які залишають яйця у гніздах інших птахів. Деякі з них поводяться як справжні мафіозі: якщо прийомні батьки не захочуть висиджувати чужорідне яйце і позбудуться його, біологічний батько може знищити їхнє гніздо.

Так паразит пригнічує чужу волю: навчені гірким досвідом, птахи вважають за краще виростити одного інородця, ніж втратити все своє потомство.

Паразитичний плоский черв'як Euhaplorchis Californiensis використовує більш химерний підхід: він прагне заразити рибу, опанувати її розумом і змусити її бути з'їденою птахом, усередині якого плоский черв'як може завершити свій життєвий цикл. Плоский черв маніпулює рибою, змушуючи її проводити більше часу на поверхні води - ідеальне місце для риби, яка збирається стати обідом для птахів. Паразит має ще одну хитрість: він змушує рибу постійно перевертатися на бік і показувати своє черево, яке помітно поблискує сріблястим кольором у сонячну погоду, привертаючи увагу хижих птахів.

Як плоский черв робить це? Він буквально заповзає рибі в мозок та змінює його нейрохімію. Хоча точні механізми цього процесу ще потрібно з'ясувати, дані показують, що паразит підвищує у риб рівні дофаміну та серотоніну, пригнічуючи їхню природну реакцію на стрес. По суті, паразит змушує рибу завжди залишатися рухливою та помітною, що збільшує ймовірність того, що її з'їдять хижаки.

Нейрохімічний контроль за розумом — це наукова фантастика. Це успішна стратегія виживання певного біологічного виду, яку паразити перетворили на тонке мистецтво.
Іноді паразити маніпулюють своїм господарем, змушуючи його шукати середовище, необхідне для їх розмноження. Коли паразит-волосатик заражає цвіркуна, він змушує його покінчити життя самогубством, стрибнувши у воду. Це вбиває цвіркуна, але приносить користь паразиту: тепер він може залишити тіло господаря і почати наступну стадію свого життєвого циклу, яка має на увазі пошук партнера та відкладання яєць.

Подібним чином діють деякі гриби. Вода їх не цікавить, але діють вони не менш підступно. Гриб заражає мураху і змушує його піднятися на високу гілку дерева, де той має померти страшною смертю, перетворившись на гриб: висока гілка — ідеальне місце для розмноження гриба-паразита, звідки грибкові спори опускаються на нових господарів.

Гриб діє витончено, враховуючи той факт, що мурахи успішно борються з багатьма інфекційними захворюваннями. Для цього вони ізолюють хворих членів групи, а коли хтось із мурах помирає, решта швидко виносить його труп із мурашника. Примушуючи заражених мурах залишати гніздо і вмирати в іншому місці, гриб примудряється обійти методи карантину.

Інший спосіб передачі паразитів від господаря до господаря - заразити організм і використовувати його для якнайширшого поширення свого виду. Паразит Plasmodium, що викликає малярію, чудово освоїв цю тактику. Коли він оселяється в комарах, він заважає їм нормально пити кров. Сенс у тому, що комару потрібно випити кров якомога більшої кількості господарів, щоб паразит зміг поширитися якнайширше.

Важливе застереження: дивна поведінка заражених особин не завжди пов'язана з маніпуляціями паразитів.

Розглянемо особину, яка після зараження переміщається в нове місце існування. З одного боку, це може відбуватися тому, що таке мікросередовище необхідне паразиту (як у випадку з волосатиком, який заводить цвіркуна у воду), з іншого — інфіковані особини часто шукають більш жарке мікросередовище проживання, щоб убити паразитів, що їх заражають. Щоб вбити загарбників, організм інфікованих тварин часто сам підвищує температуру, викликаючи лихоманку, тоді як холоднокровні тварини використовують зовнішні джерела тепла, наприклад гарячий камінь на сонці. Обидві стратегії успішно вбивають паразитів.

В результаті, коли заражені особини поводяться дивно, ми не можемо автоматично зробити висновок про паразитичні маніпуляції. Дивна поведінка може виникати внаслідок трьох причин: маніпуляції паразита, побічного ефекту хвороби або адаптивної реакції господаря на інфекцію, як у наведеному вище прикладі з лихоманкою.

Однак нас не повинно дивувати, що паразити виявилися набагато успішнішими за співробітників ЦРУ та КДБ. Зрештою, еволюція дала їм перевагу в мільйони років.