(1878-1957) Лівим інтелектуалом епохи, котрий бачив у комунікаційних формах суспільства відображення характеру суспільних стосунків, був один із найцікавіших авторів німецького експресіонізму, колишній лікар, а згодом «хірург людських душ» - Альфред Деблін. Деблін прагнув оновити епічне, повернути мову на вулицю, до первісної стихії її життя, криків, галасу, вуличного шуму, жаргону, до природних еманацій «життєвого світу» берлінського пролетаріату. Характер письма Альфреда Дебліна зближує його твори з фотографічним колажем та кінематографічним монтажуванням. Взаємне накладання діалогів, оповідей про вуличні інциденти, фраз із вуличних пісень, цитат із вуличних оголошень створюють ефект мережі струменів, у якій майже не залишається місця традиційному «внутрішньому монологу» психологічного роману. Карта психіки поступається місцем карті інтеракцій, психографія - топографії; так відбувається емансипація голосу від письма. Монтаж розриває кордони романів та розчищає шлях для нових, епічних можливостей.
Критика |
08.04.2019
59
Альфред Дёблин (Alfred Döblin)
08.04.2019
106
08.04.2019
145
08.04.2019
138
08.04.2019
154
08.04.2019
251
Популярное
Выбор редакции





