(нар. 1958) Творчість Галини Пагутяк становить зразок повернення до поетики алегорези середньовічної доби. Кожен її персонаж — це своєрідний шифр для нас, посвячених у таємницю його синтезу, його появи та його функціональності. Вибудова нової духовності на руїнах релігійної віри, національної та світової культурних традицій складає специфіку творів Галини Пагутяк. Магія язичництва й віра у всемогутнього Бога, пошуки сенсу життя та філософія самотності, нестримні фантазії, мрії та дивацтва, поєднавшись, створили незабутній світ письменниці. Якщо елементи казки, медитації, фантастики, містики раніше лише іноді з’являлися в прозі Г. Пагутяк, то нині ж вони відіграють головну роль. Відчутно змінилася й символіка: образи-символи стали глибшими, яскравішими, набули інтимних інтонацій, зрозуміти їх можна, лише збагнувши таємниці авторської філософії. Оригінальність, своєрідність стилю Галини Пагутяк великою мірою залежить саме від таких індивідуально-авторських образів-символів. Це не чисті архетипи. Коріння більшості з них — в авторському світогляді. Твори Критика |