(1908-1975) Риси ліричного характеру Івана Виргана: чудесне поєднання звичайного і незвичайного, простоти і пафосу, тихої задумливості, замріяності й патетичної сили. Ліричний герой поета — натура проста, скромна, йому властива навіть деяка стриманість почуттів, власні думки йому самому видаються часом немов ординарними, звичайними; проте скільки духовного багатства за цією скромністю, яка сила почуттів, глибина мислі розкриваються при ближчому знайомстві. Наполеглива, скрупульозна робота над своїми давніше написаними поезіями — одна з характерних особливостей творчої манери Виргана. В його доробку важко знайти вірш (особливо з числа ранніх), який при наступних публікаціях не зазнав би більшої чи меншої (інколи й докорінної) переробки. Поезія Івана Виргана органічно сплавила в собі пафос і лірику, громи всепереможного життя і шепіт колискової пісні, сталь і ніжність... І ще одну особливість І. Виргана відзначаємо, читаючи його вірші: високий рівень ліричного мислення поета, який вміє в частковому, майже інтимному мотиві розкрити великі історичні закономірності, що стосуються всіх. Твори Критика |