Карл Эмиль Францоз (Karl Emil Franzos)

(1848-1904)

Проста, поетична мова, тонкий ліризм разом із цікавим фактичним матеріалом забезпечили творам К. Е. Францоза неабиякий успіх.

Легенди, пісні, повір'я Прикарпаття щедро мережать твори письменника. Але якщо в ранній поемі «Цеціно» читач має справу з олітературюванням фольклорних переказів, то в 70-90 рр. спостерігаємо соціальне осмислення фольклору, творче використання його для відтворення важливих суспільно-політичних колізій. Фольклорний елемент для Францоза стає не тільки засобом створення національного колориту, а й орнаментом для сюжету, матеріалом, який він переробляє відповідно до творчого задуму і світогляду.

Щодо орнаментації, то тут одне з перших місць належить пісням, уривки яких вростають у тканину багатьох творів К. Францоза з українськими мотивами.

Літературна спадщина письменника тісно пов'язана з українським фольклором, передусім, з народними легендами й піснями, які він перекладав, популяризував і художньо опрацьовував. З другого боку, фольклоризм австрійського письменника — не просте переспівування, не поверхове наслідування, не зовнішня стилізація під словесну традицію українців, а творчий процес, зумовлений світоглядними переконаннями й соціальними симпатіями автора, котрий порівняно легко висловлює власні почуття тими засобами, які знаходить в усній творчості українського народу.

Биография


Произведения

Критика