(1906-1997)
Уміння поєднати в художньому образі високі громадянські почуття, роздуми з особистим, глибоко інтимним, уміння показати живу людину в живому середовищі є найважливішою рисою творів Оксани Іваненко, їх великою виховною силою.
Тонкий ліризм складає загальну тональність творчості письменниці. Закоханість авторки в своїх героїв, уміння подати події, явища, факти в емоціональному аспекті раз у раз набувають великої сили діяння.
Створюючи казки, Оксана Іваненко спиралася на досвід народної казки, на традиції таких казкарів, як Андерсен, Лев Толстой, Іван Франко. Різноманітна тематика оповідань, казок вражає оригінальністю, гумором. Письменниця легко та вільно перевтілюється в маленьких своїх героїв.
О. Іваненко вміє знаходити цікаві епітети, образні порівняння, метафори, які дають досить точну оцінку певним подіям, фактам, явищам, окремим людям.
Твори
Критика
