(1935-2017)
Важливою рисою світоглядного самопочування Володимира Коломійця є справжній історизм, глибинне відчуття часу. Стоячи на високих громадянських позиціях, поет, яку б тему він не порушував, ні на мить не забуває про добу, в якій він живе, намагаючись у будь-якому заглибленні в історію подати бачення факту в невідхильній відповідності духові нашого часу, принципам правди.
В. Коломієць, проголошуючи ту або іншу думку, не залишається в полоні загальних фраз, а здебільшого намагається зробити психологічний аналіз явища, індивідуалізувати факт, надати йому якоїсь особливої барви, подивитись на нього з несподіваного боку.
Духовність поетового світосприймання постає у м’яких барвах зарисовок природи, в акварельних обрисах кохання і родинного щастя, у залюбленості в свою працю, в тишу кабінетну, і передовсім — у щирій, пристрасній любові до рідного краю, до своєї Вітчизни.
Твори
Критика
