Літографія. Заворожуюче відео незвичайного мистецтва

У 1960-х роках літографія практично зникла як вид мистецтва, але з недавніх пір до неї все частіше повертаються. Адам Проктор зняв відео з участю двох художників-графіків, які працюють у своїй майстерні в Берліні.

Приглушений звук валика; краплі кислоти, вдаряються об камінь; глухе відлуння відлунює в майстерні від кожного пересування каменю. Дане відео, що зачаровує своїм розміреним темпом і мінімальними звуковими ефектами, відкриває секрет техніки, що сягає корінням на кілька сотень років у минуле.

Сара Дадлі і Уллі Кюхле – літографи які, розписують камені шарами фарби, витравлюють азотною кислотою, віддають перевагу катанню чорнила і друкують на безкислотному папері з бавовняної сировини.

Вони - практики нішевого виду мистецтва. Але, за словами Дадлі, воно не зникає. «У 1960-х роках був момент, коли у Франції і Німеччині було всього кілька друкарів», - говорить вона. Це призвело до створення у США інституту, який щорічно випускає нових майстрів-друкарів. «Поки у світі є кілька літографів, нехай їх і незначна кількість, порівняно з художниками або скульпторами, цей вид мистецтва далекий від загрози зникнення».

Дадлі тяжіла до літографії ще до того, як вона почала цим займатися. «Я любила працювати з каменем», - говорить вона. «Я була одержима почуттями, які відчувала під час нанесення матеріалів, що залишають сліди на тільки що матованій поверхні».

Головний матеріал - це камінь (lithos давньогрецькою мовою). Художник творить за допомогою спеціальної кольорової крейди, олівців і рідин (подібних до акварельних фарб), які містять жир, перед використанням гравіювальної суміші, яка фіксує малюнок на камені за допомогою хімічної реакції. Процес повторюється для кожного шару фарби.

Звучить складно, але, по суті, грунтується на простій техніці. «Три головних матеріали - це камінь, жир і вода, оскільки весь друкований процес залежить від закономірності, що жир і вода не змішуються», - каже Дадлі. "Загалом ви можете використовувати будь-який маслянистий матеріал - один наш знайомий художник створював літографії, використовуючи масло. Відбитки пальців і тіла з використанням вазеліну також класно виглядають.

Читайте також: Що таке ліногравюра

Велике одкровення Франсіско де Гойя

книга літографія

Художником, який винайшов непересічний підхід до літографії, був Франсіско де Гойя. Один з його колег, іспанський художник Антоніо де Бругада, так писав про неординарний метод роботи Гойя: «Художник працював над літографією на своєму мольберті, камінь розміщувався як полотно. Він тримав кольорову крейду, немов пензлі і ніколи їх не підточував. Він продовжував стояти, ходити взад-вперед, переміщаючи погляд з фрагмента на фрагмент, щоб оцінити результат» «Він зазвичай покривав увесь камінь однорідною сірою фарбою, а потім прибирав скребком межі де повинно бути світло; тут голова, тіло, там кінь, бик. Потім у гру поверталася крейда: для підсилення тіней і розстановки акцентів, або щоб виділити силуети і надати їм відчуття руху». Це процес нанесення шарів часто прихований і від самого художника, адже результат можна буде побачити тільки в самому кінці. Дадлі каже, що її улюблена частина - це «момент, коли ми робимо перший відбиток з каменю, який містить зображення останнього кольору в багатобарвному зображенні ... вам до кінця не зрозуміло, як це буде виглядати, поки ви не зробите відбиток. Отже, ви наносите чорнило на останній камінь і кладете перший лист під прес. Передчуття побачити перший закінчений відбиток часто відчувається фізично. Коли ви бачите перше закінчене зображення - це майже як момент «Еврика».