Проминули святого Іллю...
Проминули святого Іллю.
Кілька кроків — і осінь. Спочину.
Золотисте вино розіллю
в три чарчини.
Перша — літу земному. Прощальна.
Друга — осені. Величальна.
Ну, а третя — нехай постоїть край стола.
До зими-бо я ще не дійшла.
От коли добреду — на ялинку звізду
почеплю. Хай горить — не згоряє...
А якщо не дійду, по дорозі впаду —
покладіть на чарчину окраєць.
Вже не пити її. Лиш кропити слізьми.
Низько схиляться сніжні знамена.
Бо немає без мене моєї зими,
як і світу немає без мене.
